Історія створення міні-спідниці


Міні-спідниця здійснила справжню революцію світі. Вона стала не просто одягом, предметом гардероба, але й громадською річчю кількох поколінь. Міні-спідниці не залишили байдужими нікого. Жінки різного віку повинні тримати себе у формі, а чоловіки просто втратили над собою контроль. Яка ж історія створення міні-спідниці? А яку роль відіграє вона в сучасній моді? У чому секрет такої популярності «речі, на пошиття якої необхідно тканини не більше, ніж для носової хустки»?

Існує дві історії створення міні-спідниці. Перша історія більш популярна, її називають англійської. За цією версією творцем міні-спідниці є англійка Мері Куант. Розповідають таку історію. Мері прийшла одного разу в гості до своєї подруги Лінде Квайзен. Та в момент приходу модистки займалася прибиранням квартири. Вид подруги вразив Мері. Адже та вкоротила стару спідницю до непристойного на ті часи розміру, щоб спідниця не заважала при збиранні, не заважала руху. І вже через тиждень Куант продавала нові спідниці в своєму магазині Bazaar. І на подив цей сміливий наряд зацікавив не лише підлітків і молоденьких дівчат, а й жінок старшого покоління.

Друга версія віддає першість у створенні міні-спідниці французькому модельєру Андре Курреж. Ще в 1961 році в його модної колекції присутні міні. Але француз не був настільки расторопен, як англійка Мері Куант. Він не подумав, що потрібно запатентувати свій винахід. А згодом не раз зізнавався, що шкодує про це. Адже всю комерційну вигоду від його ідеї отримала англійська модистка.

Найцікавіше в цій історії те, що сама Мері Куант ніколи не визнавала себе автором міні-спідниці. Вона говорила, що міні винайшла не вона, і навіть не її подруга Лінда Квайзен. Це вигадка звичайних дівчат з вулиці. І з цими словами важко не погодитися. На початку шістдесятих років минулого століття ідея міні-спідниці практично витала в повітрі, її треба було просто вчасно підхопити і втілити в життя, що з успіхом і зробила Куант.

Але повернемося до історії створення міні-спідниці, а точніше до її переможному ходу по світу. Підкорення почалося з Великобританії. У 1963 році в Лондоні пройшло представлення першої повноцінної колекції Мері Куант. І ця колекція викликала шок у обивателів. Навіть англійська Sunday Times не пропустила цієї події, а вийшла в тираж з фото моделі в міні-спідниці на першій сторінці. Новий стиль в одязі стали називати «Стиль Лондон». Він швидко спустився з модних підмостків на вулиці міста. Міні-спідниця змогла стерти межу між високою і вуличною модою. Навіть пані з вищого суспільства не рахували нижче своєї гідності носити цей предмет «народної», вуличної одягу.

В Америку міні-спідниця потрапила тільки через два роки. Мері Куант організувала показ колекції міні в Нью-Йорку. Але показ не закінчилася демонстрацією на подіумі. Моделі в подіумних нарядах вчинили невимушену прогулянку по Бродвею. Історія розповідає про те, що під час вуличного показу було паралізовано рух на багато годин. А ввечері всі американські телевізійні канали транслювали цю знаменну прогулянку. Але офіційно міні-спідниця була визнана через рік. Тільки після того, як вдова Кеннеді Жаклін Онассіс з’явилася на публіці в міні. Жаклін була американської іконою стилю шістдесятих. Її витонченою фігурці, струнким ногам міні спідниця підходила як нікому.

Мода на міні-спідниці змогла зробити щось неймовірне. До нових тенденцій стали придивлятися навіть ті особи, які за статуси не повинні звертати увагу на моду. Так в 1966 світ був вражений, королева Великобританії Єлизавета II стала з’являтися перед публікою в вкоротити спідницях. Увага королівської особи до світу моди зміною гардероба не обмежилася. У цьому ж році Мері Куант була оголошена жінкою року і винагороджена орденом Британської імперії за розвиток легкої промисловості та збільшення експорту. Але є і більш пікантна версія отримання нагороди. Завдяки тому, що міні-спідниці завоювали таку популярність, в Англії значно підвищилася народжуваність.

Історія створення міні-спідниці вплинула і на ідеали краси. Тепер до моделей пред’являлися зовсім інші вимоги. Вони повинні були бути дуже стрункими, з довгими, ідеально рівними ногами. Ідолом десятків тисяч молодих дівчат стала англійка Лессі Хорб, відома під прізвиськом Твіггі, що означає гілочка, стеблинка. Її зріст становив 167 см, важила вона при цьому 43 кг. Класичними стали параметри 80-55-80. Твіггі була названа особою 1966 року. А зразком макіяжу стали величезні очі з накладними віями, обведені темними тінями. Справжнє божевілля на ім’я Твіггі тривало три роки. Вона була предметом заздрості навіть відомих голлівудських актрис.

Піку популярності міні-спідниця досягла в 1967 році. Її взяли на озброєння навіть феміністки. Вони стверджували, що саме міні здатна звільнити жінок від забобонів, розкріпачити їх. А модельєри ще більше вкоротили і без того коротку спідницю, перетворивши її в ультраміні.

В один ряд разом з винаходом бікіні, жіночих брюк, капронових колготок і джинсів можна поставити історію створення міні-спідницю. Але тільки міні вдалося принести в світ стільки краси, ставши предметом гардероба всіх жінок.