Лікувальні властивості і протипоказання трав

У природі є велика кількість трав, що володіють лікарськими властивостями. З давніх часів, фітотерапія є основним видом лікування. У зеленій аптеці є рослини, виліковуються від різних захворювань: від застуди і поганого апетиту, поліпшують роботу серця, шлунка, нирок, печінки, судин, а також допомагають загоювати рани, кровоспинні і виліковують різні захворювання шкіри. Сьогодні ми поговоримо про лікувальні властивості і протипоказання трав.


Інтерес до застосування трав посилюється, з причини постійного забруднення біосфери, частого використання антибіотиків і синтетичних препаратів, що призводять до зниження імунітету. До того ж ліки, що продаються в аптеці, коштують дорожче, ніж трави, а якщо є можливість і бажання, то цілющі рослини можна збирати в природі або самостійно вирощувати в будинку.

Але крім корисних властивостей у лікувальних трав є і протипоказання. При застосуванні фітотерапії, Ви повинні точно дотримуватися дозування і рекомендації лікуючого Вас лікаря. В основному, лікарські рослини протипоказані людям, схильним до харчових алергій, з обережністю приймати дітям і вагітним. Також існують отруйні рослини, неправильне лікування і передозування якими, може принести Вам шкоду.

Кропива

Всім відомий бур’ян, на який багато хто просто не звертають уваги. Однак в цій рослині міститься велика кількість корисних речовин, благотворно діють на організм.

Росте на родючій, вологому грунті, у лісах, біля житла і на галявинах. Є 2 види кропиви: багаторічна і однорічна. Цілющими властивостями володіє багаторічна дводомна. Їх можна розрізнити по висоті і довжині коренів: Однорічна кропива виростає лише до колін і має дрібні листи, а висота дводомної кропиви досягає людського зросту. Також, на відміну від однорічної, багаторічну кропиву складно висмикнути, тому у неї довге коріння.

Кропива — джерело вітамінів. Особливо корисними властивостями володіють молоді пагони. Вміст аскорбінової кислоти в ній в кілька разів більше, ніж у лимоні чи чорній смородині, а кількість каротину вище, ніж у моркві і обліписі. Добову норму вітаміну А забезпечать всього 20 листочків кропиви.

Це лікарська рослина містить велику кількість вітамінів К, С і вітаміни групи В, а також хлорофил, сірку, білки, пантотенову кислоту, залізо, кальцій, цукру і калій. Дуже корисна кропива при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, анемії, туберкульозі, геморої, атеросклерозі, покращує роботу серця і застосовується як загальнозміцнюючий засіб. Також вона допомагає при загоєнні ран і кровотечах, тому збільшує згортання крові. Підвищує кількість гемоглобіну, еритроцитів і тромбоцитів, зменшує цукор у крові, має сечогінну дію. Рекомендується застосування кропиви при хронічних захворюваннях, тому вона стимулює білковий і вуглеводний обмін при низькій опірності організму.

Для поліпшення роботи серця, складу крові і загального стану, спробуйте приготувати ось таку кропив’яну настоянку:

На пляшку горілки або 70% спирту береться 200г молодої кропиви. Витримати настоянку потрібно першу добу на вікні, потім поставити в темне місце на 8 діб. Проціджену, отжатую і профільтровану настоянку слід зберігати в темній скляному посуді. Приймати всередину за півгодини до прийому їжі по одній чайній ложці вранці і на ніч. Також можна застосовувати зовнішньо, як компрес.

Застосовується кропива не тільки для лікування захворювань, але і в косметології. Це незамінний засіб для догляду за шкірою обличчя, рук, ніг і голови. З соку свіжої рослини можна легко приготувати лосьйон для жирної шкіри:

100 мл горілки потрібно змішати зі столовою ложкою соку і протирати лосьйоном обличчя 2 рази на день. В результаті — свіжа, матова, здорова шкіра.

Для шкіри позбавленої тонусу можна зробити таку маску:

до 1 ст. л. висушеної і подрібненої трави додати молоко кімнатної температури, залишити на 10 хв, після чого додати ложку жовтка (при жирній шкірі краще додати білок). Через 20 хв після нанесення маски, вмитися кип’яченою водою.

При всіх корисних властивостях, у цієї рослини також є і протипоказання.

Застосовувати кропиву слід за рекомендацією лікаря, тому вона заборонена людям, що страждають на гіпертонічну хворобу, атеросклероз і при тромбофлебіті, а також у період вагітності та при кровотечах, пов’язаних з пухлинами придатків і матки. З обережністю застосовувати людям із захворюванням нирок.

Радіола рожева (золотий корінь)

Радіола рожева була відома в народі ще більше 400 назад і мала велику цінність. Виростає на Алтаї, Уралі, в альпійській і полярно — арктичної областях, можна зустріти на вологих луках, кам’янистих долинах.

У лікувальних цілях використовують кореневища, що містять ефірне масло, дубильні речовини, лимонну, бурштинову, яблучну, галловую і щавлеву кислоти, флавоноїди, антраглікозиди, цукру і салідразід, вітаміни РР і С.

Застосовується як тонізуючий, протизапальний, що підвищує розумову і фізичну працездатність, при неврозах, імпотенції, зниженому тиску, вегетативно — судинної дистонії, покращує роботу щитовидної залози. Використовується також при кровотечах, серцевої слабкості і захворюваннях шлунково — кишкового тракту.

У домашніх умовах можна приготувати настої.

  1. 1ст. л сировини залити склянкою окропу і настоювати в термосі 5 годин. Приймати 3 рази на день по 1 ст. л.

  2. На 500 мл горілки береться 50 гр. золотого кореня і настоюється в теплому темному місці 2 тижні. Приймати 20 — 30 кап. за 30 хв до їди 3 рази в день.

Радіола рожева має протипоказання при гіпертонії, гіпотонії, атеросклерозі, нервових захворюваннях, виснаженні клітин головного мозку. При виникненні таких побічних ефектів як безсоння, головні болі, серцебиття і перезбудження прийом препарату слід відмінити. Лікування відбувається під наглядом лікаря і точного дотримання дозування.

Буркун лікарський

Зростає буркун на полях, біля доріг, на схилах, серед конюшини і зернових культур. Досягає висоти до 1 метра і вважається бур’яном.

Висушена буркун має запах сухого сіна. До його складу входить ефірна олія, каротин, кумаровая кислота, вітаміни Е і С, флавони, дубильні речовини і смоли.

Застосовується в народній медицині як ранозагоювальний, болезаспокійливу, відхаркувальну, антисептичний, пом’якшувальний, заспокійливого і протисудомної кошти, збільшує кількість лейкоцитів. При фурункульозі, гнійних ранах і наривах використовується суміш з мальви, ромашки і буркуну в однакових частинах: кілька ложок суміші залити такою кількістю окропу, щоб вийшла кашка. З приготованого кошти роблять припарки.

Для компресів можна приготувати настій: на півлітра окропу беруть 2 ст. л. трави і настоюють 20 хв у термосі. Використовується настій в охолодженому вигляді.

Місцеві ванночки з настою буркуну (гарячого) застосовують при набряках суглобів (на 1 л окропу 20г рослини).

При самостійному збиранні та заготівлі буркуну потрібно бути дуже обережним. Неправильне висушування буркуну (поява на ньому навіть невеликий цвілі) призводить до того, що лікарська рослина перетворюється на отруйну і стає небезпечним для організму. У такому випадку відкривається ниркове кровотеча, вражається печінка, знижується згортання крові.

Лікування слід проводити за рекомендацією фіто терапевта. Протипоказаний при вагітності, захворюваннях нирок, гіпотонії, зниженому згортанні крові. При передозуванні може виникнути головний біль, безсоння, блювання, ураження печінки і параліч.

Звіробій продірявлений

Цілющі властивості звіробою відомі з давніх часів. Росте в європейській частині Росії, на Кавказі, Україна, в Середній Азії та Сибіру. Зустрічається на узбіччях доріг, на узліссях лісів, у чагарниках, на сухих луках. Рослина має запах бальзаму, на смак терпка і гірка.

Звіробій містить вітаміни С, РР і Е, кофеїнову, аскорбінову, хлорогеновую і нікотинову кислоти, а також дубильні речовини, макро- і мікроелементи, флавоноїди, ефірна олія, антрохінони, сапоніни і каротин.

Застосовується у вигляді масла, настою, чаю, відвару при цукровому діабеті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкового тракту), серця, жовчного і сечового міхура, при бронхіальній астмі, пієлонефриті, запальних процесах. Концентрат лікарської рослини має антидепресивну дію, позитивно впливає на нервову систему. Зовнішньо використовується для лікування ревматизму, опіків, наривах, шкірному туберкульозі та інших шкірних захворюваннях, а також як знеболюючий засіб при вивихах, ударах і розтягненнях.

При молочниці використовується спринцювання з настоєм:

в 2 л води додати 4 ст. л. звіробою, прокип’ятити 20 хв, потім процідити і охолодити.

При запаленнях, в тому числі гнійних застосовують масло, яке готуватися так:

20шт. кольорів (свіжих) змішують з 200 гр. рослинного масла (соняшникового, оливкового або лляної) і наполягають в темному місці 2 тижні час від часу струшуючи. Готове масло має червоний колір, використовується зовнішньо при шкірних захворюваннях, ударах і т.д.

Також звіробій вживають в їжу як приправа, чаю.

Ця рослина вважається Слаботоксичні, тому не слід зловживати ним і точно дотримуватися дозування. При передозуванні виникає відчуття дискомфорту в області печінки, гіркота в роті, тимчасова імпотенція у чоловіків, звуження кровоносних судин. Також протипоказаний годуючим матерям, вагітним і людям, що страждають гіпертонією. Підсилює або знижує дію антибіотиків, антидепресантів і протизаплідних препаратів.

Перед тим, як почати лікування за допомогою лікарських трав, необхідно детально вивчити їх цілющі властивості і протипоказання. Якщо Ви вирішили самостійно збирати рослини, обов’язково дізнайтеся правила збирання, заготівлі та зберігання сировини. При недотриманні основних правил, замість користі, трави можуть завдати шкоди Вашому організму. Тепер ви знаєте про деякі лікувальні властивості і протипоказання трав.