Правильне розуміння культури харчування в повсякденному житті


Добрі традиції і звичаї, зразки поведінки і спілкування — все це вкладається в поняття «духовна культура». Вона зберігається і передається з покоління в покоління, в першу чергу, завдяки родині. Одне з головних місць в житті будь-якої сім’ї займає питання харчування. Адже рідкісний день обходиться без відвідування продовольчого магазину, без думок про те, що приготувати на сніданок, обід або вечерю. І, розглядаючи полиці з продуктами, ми співвідносимо свої бажання не тільки з можливостями гаманця, а й з тими знаннями, які зберігаються в нашій пам’яті під назвою «культура харчування». Все більше людей розуміє, що правильне розуміння культури харчування в повсякденному житті — запорука благополуччя, душевного і фізичного здоров’я.


Культура харчування — це:

  • знання основ правильного харчування;
  • знання властивостей продуктів та їх впливу на організм, вміння їх правильно вибирати і готувати, по максимуму використовуючи всі корисні речовини;
  • знання правил подачі страв і прийому їжі, тобто знання культури споживання готової їжі;
  • економічне відношення до продуктів харчування.

Найважливіші принципи раціонального харчування:

Відповідність калорійності їжі добовим витратам енергії людиною. Порушення цієї відповідності викликає різні порушення в організмі. Слід пам’ятати, що регулярне зниження калорійності вживаних продуктів призводить до зменшення маси тіла, істотного зниження працездатності і загальної активності, підвищенню схильності до різних захворювань. Надзвичайно небезпечна при цьому надкалорійний добових порцій, з яких людина черпає потенційної енергії більше, ніж йому потрібно для нормальної роботи організму. Систематичне збільшення калорійності їжі призводить до істотного підвищення маси тіла, ожиріння, що також тягне за собою проблеми зі здоров’ям.

Задоволення потреб організму в потрібній кількості і співвідношенні харчових речовин. Для оптимального засвоєння їжі необхідно постачання організму всіма харчовими речовинами в певних співвідношеннях. При складанні харчових раціонів в першу чергу враховують збалансованість білків, жирів і вуглеводів. Для дорослої здорової людини їх співвідношення має становити 1: 1,2: 4,6. З урахуванням фізіологічного стану організму, характеру та умов праці, статі і віку людини, кліматичних особливостей регіону вченими розроблені норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії різних груп населення. Вони дають можливість складати раціон харчування для кожної родини. Проте важливо пам’ятати, що в раціоні харчування повинно міститися оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин, тобто мати належний хімічний склад.

Режим харчування. Він включає в себе час і кратність прийомів їжі, проміжки між ними, розподіл калорійності по прийомам їжі. Оптимальним для здорової людини є чотириразове харчування, але допускається і триразове, залежно від умов роботи або навчання. Кожен прийом їжі повинен тривати не менше 20 — 30 хвилин. Це дає можливість їсти повільно, добре пережовувати їжу і, головне, не переїдати. Певні години прийому їжі дозволяють травній системі звикнути до стійкого режиму і виділяти потрібну кількість травних соків. При чотириразове харчування слід розподілити калорійність по прийомам їжі наступним чином: 1-й сніданок — 18%, 2-й сніданок — 12%, обід — 45%, вечеря -25%. Нехай при триразове харчування: сніданок становить 30%, обід — 45%, вечеря — 25%. Але пам’ятайте: не залежно від режиму харчування останній прийом їжі повинен бути за 1,5 — 2 години до сну.

При триразове харчування: сніданок, як правило, складається з гарячої страви (м’ясо або риба з кашею або овочами, бутерброд і який-небудь гарячий напій — кава, чай, какао).

Обід повинен повертати організму енергію, яку той витратив протягом робочого дня. При перетравленні великої кількості їжі відбувається підвищене виділення шлункових соків, тому в обідньому меню необхідні закуски: салати з овочів, вінегрет, солона риба і т.п. Виробленню шлункового соку «допомагають» також і перші гарячі страви, які багаті екстрактивними речовинами: м’ясні, рибні, грибні бульйони. У другому гарячому блюді повинно міститися велика кількість білка, бути присутнім підвищена калорійність. Завершувати обід краще солодким блюдом, яке буде гальмувати виділення шлункового соку і викличе приємне почуття задоволення від їжі.

На вечерю переважні страви з молока, круп і овочів. Не варто вживати в їжу страви з м’яса, тому як вони повільно засвоюються.

Особливу увагу треба звертати на помірність у харчуванні, яка виражається не тільки в частоті прийому їжі, але, головним чином, в якісній стороні харчування: відповідно хімічного складу їжі потребам організму. Щоб розумно харчуватися, кожен повинен мати уявлення про склад продуктів, їх біологічної цінності, про перетвореннях харчових речовин в організмі.