Вибір виду освітньої установи

В Україні дуже багато освітніх вузів і дуже мало хороших вузів. Щоб полегшити абітурієнтам муки вибору, ми пропонуємо орієнтуватися на думку експертів та професійних рейтингів. Давайте обговоримо сьогодні вибір виду освітньої установи.


Жоден український освітній вуз там не значиться. Дивуватися нічому: Московський державний університет ім. М. Ломоносова та Санкт-Петербурзький державний університет, наприклад, у рейтингу «Таймі» займали в 2009 році відповідно 155-е і 168-е місця (правда, в шанхайському рейтингу МДУ стоїть на почесному 77-му). Але оскільки ми живемо, вчимося і працюємо в Україні, нам потрібні власні орієнтири, і вони, на щастя, є. Наприклад, 107 навчальних закладів мають статус національних, і це вже дещо. На думку Миколи Фоменко, начальника відділу моніторингу Міністерства освіти, багато з цих освітніх вузів на рівних конкурують з кращими європейськими університетами. За твердженням Фоменко, з багатьма країнами підписані договори про взаємне визнання дипломів.


На сайті Міністерства освіти діє «Інформаційно-пошукова система» Конкурс «, в якій розміщена докладна інформація про понад 500 вузах України: контакти, ліцензія, держзамовлення (кількість місць на бюджетному відділенні), вартість навчання на рік (як на стаціонарі, так і на заочному відділенні). Крім того, система дозволяє швидко знайти всі вузи, які готують за вказаною спеціальністю.

Головним критерієм оцінки стала співпраця вузу з працедавцями і ділова успішність випускників, хоча, зрозуміло, оцінювалися і якість викладання, і наукова робота, яка ведеться у вузі, «Топ-200» оцінював вузи за трьома основними показниками: науково-педагогічний потенціал (насамперед — наукові ступені і звання викладачів), дані про міжнародну діяльність (участь у міжнародних асоціаціях) і про якість навчальної підготовки (наприклад, про кількість студентів, які перемогли в різних олімпіадах).

Оскільки про об’єктивність та повноту рейтингу «Топ-200» з року в рік ведеться наукова дискусія в тому ж «Дзеркалі тижня», а рейтинг «Компас» оцінює лише деякі профілі навчання, варто, мабуть, зіставити їх і зробити власні висновки.

Крім інформації про вибір виду освітньої установи, корисно було б публікувати відомості про гірших, в яких час і гроші будуть витрачені даремно. На жаль, таких рейтингів не існує, як мінімум тому, що їх укладачам довелося б безперервно судитися. Освітні вузи, які замикають офіційні рейтинги, є далеко не найгіршими в Україні, оскільки пройшли початковий відбір.


Ми склали приблизний список ознак поганого освітнього вузу:

Центр зайнятості або Центр кар’єри у вузі відсутній або існує суто формально. На дошках оголошень відсутні вакансії, немає повідомлень про презентаціях, стажуваннях, спільних проектах з компаніями-роботодавцями.

У бібліотеці немає доступу до сучасних наукових видань (зокрема, журналам, новинкам видавничого ринку).

На сайті освітнього вузу немає ніяких згадок про участь у міжнародних або спільних наукових програмах (наприклад, у програмі Tempus / Tacis).

Немає жодного навчального курсу англійською мовою.

На сайті Міністерства освіти зазначено, що даний вуз позбавлений акредитації за окремими спеціальностями.

Вам не можуть надати інформацію про наукову діяльність викладачів, участі студентів у міжнародних олімпіадах.

З бесід зі студентами ви дізнаєтеся, що після відрахування можна відразу відновитися, єдина умова — сплата певної суми в касу освітнього вузу.

Реклама обіцяє миттєвий і чарівний результат. Наприклад, якщо після тримісячних курсів журналістики вам гарантують, що ви станете «брати інтерв’ю у зірок» або «вести власну популярну програму на телебаченні», можете спокійно розвертатися і йти.