Виховання дітей четвертого року життя


Якщо батьки серйозно і відповідально ставляться до виховання дитини, то розвиток дитини просувається дуже успішно. Четвертий рік життя малюка досить важливий з психологічної точки зору. Якщо дитина відвідує дошкільний заклад, то батьки повинні підтримувати тісний контакт з вихователями та викладачами, щоб закріпити ті знання і вміння, які там малюк отримує. Якщо ж планується, що дитина буде виховуватися в домашніх умовах, то батьки повинні ретельно підготуватися, у тому числі переглянути необхідну літературу.

Займаючись вихованням дитини четвертого року життя, необхідно заохочувати кожне його досягнення, а не критикувати і обсмикувати за будь-яку провину. Хорошим заохоченням для малюка буде звичайна усмішка, ласкаве і схвальне слово. Якщо підживлювати в дитині віру в себе, то малюк буде прагнути до більшого, для нього вкрай необхідно відчувати відчуття успіху. Але не варто забувати, що надмірна похвала розслаблює, а суворість озлоблює і пригнічує. Якщо дитина не може виконати якесь прохання або вимога, то у нього може з’явитися відчуття безсилля і безпорадності, запеклості стосовно до своїх батьків.

Міра потрібна у всьому, в тому числі і у вихованні. Не можна переборщувати з керуванням поведінки дитини, постійно командувати і поправляти його, підказувати, оскільки так дитина навряд чи колись навчиться приймати рішення самостійно. Особливо згубно позначається на вихованні непостійність: бувають моменти, коли дитині зовсім не приділяється часу, а при найменшій провини малюк може почути безупинну «тираду» по вихованню. Різкий або наказовий тон, грубість викликають у дитини виражений протест. І хоча в маленькому віці діти швидко і легко забувають образи, зловживати такою якістю не варто. Перше, що необхідно зробити батькам — це переглянути побут і уклад життя в сім’ї, звички і взаємини між її членами.

Гра для дітей — це досить серйозне заняття. Дорослим необхідно розуміти, що в іграх дітей присутні елементи майбутніх трудових процесів, а відповідно батькам необхідно спрямовувати та приймати участь в них.

До трьох років дитині для гри вистачає іграшок і суспільства дорослих, але після досягнення чотирьох років цього вже стає недостатньо. Дитина починає шукати спілкування з іншими хлопцями. Як правило, діти тягнуться до спілкування з дітьми старше їх і якщо ті не приймають їх, ображаються. У них виникає почуття, що вони вже багато чого вміють і їм неодмінно хочеться це показати. Тому спілкування з дітьми їхнього віку стає вкрай необхідно. Якщо в сім’ї не одна дитина, то це бажання в деякій мірі задовольняється. Однак не варто обмежувати спілкування дитини тільки з членами сім’ї. Щоб нормально розвиватися, дитині необхідні друзі-однолітки — саме з ними дитина може почуватися на рівних. При спілкуванні з іншими дітьми дитина зможе навчитися відстоювати свою думку, а також рахуватися з думкою інших людей. Саме в цьому віці починає з’являтися прихильність, що в деякій мірі є зачатком дружби.

У таких дітей мислення більш конкретне. Найкраще дитина засвоює те, що він бачить наочно, він намагається пізнати все на власному досвіді. Найбільше йому цікаві дії дорослих, які намагаються приховати. Запам’ятовує малюк не все підряд, а тільки те, що його вразило. При цьому всі діти намагаються наслідувати дорослим, що в деяких ситуаціях дуже небезпечно, оскільки у дітей ще не сформувалися поняття «добре» і «погано». Діти найчастіше наслідують тому, що дорослі старанно забороняють робити дітям, але при цьому самі дозволяють собі робити. Тому в присутності дітей слід поводитися уважно, не здійснюючи дій і вчинків, які не є хорошим прикладом для наслідування.

Здійснюючи якісь дії, дитина 3-4 років не намагається зробити щось добре чи зробити щось, тому що це необхідно, він робить це тому що йому цікаво і хочеться. Тому важливо виховати у дітей розуміння того, як варто чинити в тих чи інших ситуаціях, що можна робити, а чого не можна: не віднімати іграшки, а ділитися ними, погоджувати свої бажання і бажання інших дітей тощо.