Померла Народна артистка СРСР Нонна Мордюкова


У неділю на 83-му році життя померла Нонна Мордюкова. Це трапилося о 10 годині вечора в Центральній клінічній лікарні, куди актрису доставили напередодні.

Нонна Мордюкова вже давно була важко хвора — діабет, а в 2006 році у неї стався інсульт. 4 липня «швидка» доставила народну артистку в реанімацію ЦКЛ з підвищеним тиском — і хоча стан стабілізувався, лікарі не зважилися переводити пацієнтку в звичайну палату, призначивши спеціальний відновний курс. У неділю ввечері актриса померла.

Коли помирає така людина, перша реакція — шок. Просто неможливо повірити в те, що художника, на фільмах якого виросло не одне покоління глядачів, більше немає. Здавалося б, над людьми, особи яких ми дізнаємося з дитинства, які супроводжували нас якщо не всю, то добру половину життя, повинні бути не владні закони часу. І вони дійсно в якійсь мірі не владні …

За іронією долі, свою останню роль Нонна Мордюкова зіграла в документальному фільмі Ренати Литвинової «Немає смерті для мене». Фільмі про п’ять великих актрис радянського кінематографа.

Нонна Вікторівна Мордюкова народилася 25 листопада 1925 року в станиці Костянтинівській Донецької області. Вона, здавалося, життя брала приступом. Про «коня на скаку» і «палаючу хату» — все це про неї. Побачила, ще дівчинкою, фільм «Котовський», закохалася в головного героя у виконанні Миколи Мордвінова, та й вирішила стати актрисою. Так і написала в листі Мордвинову: хочу стати артисткою, а він візьми та й скажи. Але допомога їй не знадобилася: після війни Нонна Вікторівна приїхала поступати у ВДІК — і вступила туди відразу, без підготовки.

А вже на третьому курсі дебютувала в екранізації роману Фадєєва «Молода гвардія» і відразу ж стала зіркою: за цю роль студентка отримала Сталінську премію.

Правда, потім була перерва в декілька років і упущена Аксінья в «Тихому Доні» — корінна козачка Мордюкова просто марила цією роллю, але дісталася вона Еліні Бистрицької. Зате в 1955 році Мордюкова з’явилася у фільмі «Чужа рідня» Михайла Швейцера, виконавши роль Стеши Ряшкіной, якій довелося робити вибір між несвідомої сім’єю і чоловіком-комсомольцем. А потім були ще десятки ролей — комедійних, трагедійних, сатиричних — Мордюкова могла зіграти кого завгодно, дай тільки простір для того, щоб зобразити справжній характер. Будь то колгоспниця Саша Потапова з «Простий історії», купчиха Белотелова в «Весіллі Бальзамінова» або хамувата управдом в «Діамантовій руці». Сама Мордюкова говорила про свої ролі, що роль у неї одна — її героїня Народ, а зовсім не Анна Кареніна.

Незважаючи на те що після михалковського «Родні» Мордюкова знялася ще в декількох фільмах, серед яких — «Мама» Дениса Євстигнєєва і «Ширлі-Мирлі», «Рідні» згадують як останній фільм, в якому роль відповідала її драматичному таланту.

У 90-і роки вона дійсно знімалася рідко: не грала в серіалах, майже не з’являлася в кіно — адже образ вольової жінки з народу поступово став іти з екрану. А після «Мами», свого останнього ігрового фільму, Мордюкова і зовсім сказала, що не хоче грати бабусь — нехай вже краще залишиться в пам’яті глядачів старими ролями.

Її особиста доля склалася так само непросто, як кінематографічна. Ще будучи студенткою ВДІКу, вона вийшла заміж за В’ячеслава Тихонова. Союз цей проіснував 13 років, але два великих актора розійшлися, і після цього актриса більше так і не вийшла заміж. Син Володимир Тихонов помер від серцевого нападу, не доживши до сорока. Але актриса продовжувала вірити в життя до останнього. Ось що сказала її сестра, повідомивши журналістам про відхід Мордюковою: «Вона давно і важко хворіла, дуже страждала, але до останнього своєї миті продовжувала репетирувати, придумувала собі ролі і мріяла, як би вона могла ще зіграти. Нонна просто жила кінематографом».

Народну артистку СРСР Нонну Мордюкову поховають у середу на Кунцевському кладовищі. «Згідно з волею покійної, громадянської панахиди, яка за традицією проходить у Будинку кіно, не буде», — повідомили в Союзі кінематографістів.