Дитячі капризи й істерики

Діти в житті своїх батьків займають найважливішу нішу, кожен батько намагається дати своїй улюбленій дитині найкраще, то чого вони не доодержати у своєму дитинстві. Ми любимо, цінуємо, оберігаємо наших діток, намагаємося у всьому їм догодити. Проте іноді, всупереч нашим бажанням, відбуваються дитячі капризи й істерики, при яких батьки губляться, в більшості випадків в моменти істерики батьки намагаються догодити, грубо кажучи, йдуть на поводу капризів дитини.


Згідно з висновками вчених і лікарів невропатологів дитяча істерика — це не що інше, як прояв сильної агресії, гніву, роздратування і навіть відчаю. Даний емоційний сплеск супроводжується плачем, криком, хаотичними рухами тіла (рук, ніг, голови, тулуба). Іноді вчасно істерики у дитини підвищується температура, обличчя червоніє і покривається плямами. Причинами виникнення дитячої істерії може бути відмова в задоволенні потреб і бажань, у багатьох дітей істерика відбувається в місцях загального користування, наприклад, магазинах, ринках, лікарнях, дитячих садах. За таких обставин виникнення істерики (громадські місця) батьки намагаються заспокоїти дитину потураючи йому в усьому, проте це вкрай не правильна поведінка батьків, адже діти застосовують істерику тільки в цілях за отримання бажаного і тільки при присутності глядачів.

В основному дитячі капризи й істерики не часто в поведінці дитини, однак, існує більше менший відсоток діток у яких проявляються так звані хронічні істерики, вони можуть бути викликані голодуванням, ослабленою нервовою системою, недосипанням, перевтомою, нездорової атмосферою в батьківському в будинку. Запам’ятайте, дуже важливо, що б ваша дитина була фізично задоволений.

При виникненні дитячої істерики будинку, багато батьків застосовують метод придушення дитини, дорослі підвищують голос, ображають, погрожують фізичною розправою, а в деяких випадках навіть б’ють своїх маленьких чад. Як уникнути неправильного виховання, поведінки батьків в даній ситуації? Відповідь проста, спочатку батько повинен заспокоїться, вийти в іншу кімнату, грубо кажучи перечекати бурю, приготувати чай і що-небудь смачненьке до нього, покликати дитини або підійти самому, запропонуйте вмитися і висякатися, візьміть книгу улюблених казок і почитайте дитині, а коли охолоне чай влаштуйте чаювання з дитиною. Ось побачите дитина сама заспокоїться, тільки не в якому разі не сюсюкайте з ним, не просите пробачення.

У практиці лікарів існує встановлений факт, того, що діти у віці від одного рочку до п’яти років більш схильні істеричні припадки і істерик. Діти більш старшого віку вже спокійніше ставляться до розряджається факторам, при цьому розуміють, що батьки можуть образитися, покарати або позбавити його солодощів. При вихованні дитини потрібно частіше пояснювати і мотивувати свою поведінку в тій чи іншій ситуації, поясніть дитині, що досягати своєї мети можна різними шляхами, наприклад, заслужити, і не обов’язково вередувати і влаштовувати істерику, адже таким негарним поведінкою він нічого доброго не доб’ється. Так само, при вихованні своєї дитини важливо його розуміти і цінувати, якщо ви самі не в силах запобігати і заспокоювати істерики дитини то зверніться до кваліфікованих фахівців, які вчасно допоможуть вашій дитині і вам розуміти один — одного. Адже халатність і занедбаність описуваної ситуації може призвести до дуже негативних наслідків, які проявляться в більш старшому віці дитини.