Перше слово дитини


Як хочеться батькам почути від свого малюка заповітні «мама» і «тато»! Але й те, що він белькоче, — це теж слова, нехай навіть їх розуміють тільки найближчі.

«Етапи великого шляху»

Для зручності оцінки досягнень малюка лікарі ділять перший рік життя на чотири етапи: від народження до трьох місяців, від чотирьох до шести, від семи до дев’яти і від десяти місяців до року. З точки зору розвитку мови, перші два — підготовчі: в цей час відбувається формування емоційного спілкування з дорослим. На цій основі в наступні шість місяців буде розвиватися вже мовне спілкування.

Перші три місяці

Відразу після народження у малюка відсутні вміння спілкуватися і прагнення до спілкування. Однак він поступово звикає чути під час годування і неспання спокійний, лагідний голос мами. У такому, на перший погляд, односторонньому спілкуванні вже полягає магічна сила емоційних контактів матері і дитини.

До кінця першого місяця життя малюк починає ненадовго затримувати погляд на обличчі матері. У 1 — 2 місяці він відповідає усмішкою на розмову з ним і стежить за рухомою іграшкою, прислухається до її звуку або до голосу дорослого.

В 1 — 1,5 місяця дитина активно «демонструє» і свій голос. Якщо його найперші звуки були уривчасті, гортані (щось на кшталт «кх», «ги»), то тепер вони змінюються протяжними і співучими: «а-а-а», «о-о-о». Такі голосові реакції називаються гуленієм.

У 2 — 3 місяці у маленького чоловічка з’являються і ознаки потреби в спілкуванні: під час контактів з дорослим він жваво рухає ручками та ніжками, посміхається, видає різні звуки. Таку спільну рухову активність і голосові реакції називають «комплексом пожвавлення». Його наявність — добрий знак: з розвитком дитини все в порядку!

Від трьох до шести місяців

Дитина майже щодня радує рідних новими досягненнями: голосно сміється при спілкуванні, часто посміхається, повертає голову в бік джерела звуку і знаходить його очима, дізнається маму. А ще — підлягає розспівується: «аль-ле-е-ли-аги-аи» … Ці голосові вправи називаються сопілка.

В 4 місяці з’являється лепет: малюк переходить від вокалізації голосних до виголошення складів, що складаються з дзвінких і глухих приголосних звуків. Спочатку це дійсно тільки окремі склади: «ба», «ма», але потім вони повторюються багато разів: «ма-ма», «ма-ма-ма», «ба-ба», «ба-ба-ба».

Лепет — це не тільки прояв гарного настрою дитини (він у безпеці, ситий, йому сухо і тепло), це ще й тренування голосового, дихального і артикуляційного апарату. Тому лепет потрібно підтримувати і розвивати, навчаючи дитину наслідування різних звуків і звукосполучення. «Урок белькотіння» найкраще проводити через годину після того, як малюк прокинувся.

У 5 місяців дитина дізнається голос близької людини, розрізняє ласкаву і строгу інтонацію, особа знайомого і незнайомого дорослого.

До 6 місяців малюк починає реагувати на своє ім’я. Крім звуків у спілкування він включає посмішку, виразні інтонації — радісні або жалібні, може і сердитися. Таким чином, малюк активно «розмовляє» і сам проситься в «співрозмовники».

Від шести до дев’яти місяців

Світ дитини значно розширюється: збагачуються його можливості пізнання і взаємин з близькими, ускладнюються самостійні рухи і дії. Тепер дорослий може розповісти малюкові про багато цікавих речей. Однак тільки мовою емоцій це зробити неможливо, потрібен розвиток нової форми спілкування — мовний. Мовне спілкування — це не тільки проголошення дитиною складів, слів, перших фраз, але й розуміння зверненої до нього мови.

Розмовляючи з малюком, дорослому необхідно чітко називати предмети і залучати його увагу: «Ось зайчик», «От чашка», «Візьмемо ложечку, будемо їсти» і т. Д. Нове слово потрібно виділити голосом, паузою і повторити одну й ту ж ситуацію декілька разів.

Приблизно в 7 місяців дитина, почувши знайоме слово: «Де зайчик?», «Де чашка?» — Починає шукати предмет очима. До 8 місяців на прохання дорослого виконує розучені дії, наприклад: «дай ручку», «добре», «до побачення» та ін. У 9 місяців він добре знає своє ім’я і повертається на поклик.
В 8,5 — 9,5 місяців малюк не тільки повторює за дорослими знайомі і деякі незнайомі склади, але й пробує наслідувати їх інтонації (модульований лепет). Він може наполегливо і тривало повторювати один і той же звук, склад.

Від дев’яти місяців до року

Цей період — справжня школа мовного спілкування. З 9 — 10 місяців малюк може повторювати за дорослим все нові склади. До 10 місяців він вчиться на прохання дорослого знаходити і подавати йому знайомі предмети, із задоволенням грає в «Сороку-Белобока», «Ладушки».

Склади, що входять до лепет дитини, до 10 — 11 місяців стають складовими частинами слів: «ма-ма-ма» — «мама», «ба-ба-ба» — «баба», «так-так-так» — дай . До кінця першого року життя малюк повторює за дорослим і сам вимовляє 5 — 10 слів.
Ці слова поки дуже прості, але вже позначають певні поняття: мама, тато, баба, кс-кс, ам-ам та ін. Важливо, щоб такі спрощені слова дорослі супроводжували і правильним словесним позначенням. Наприклад, показуючи собачку, треба сказати: «Собачка, ав-ав» або «Машина, бі-бі».

Щоб між словом і предметом формувалися більш чіткі зв’язки, потрібно супроводжувати їх дії промовою. Наприклад, показувати малюкові під час одягання, вмивання, годівлі відповідні предмети і дії. Можна пробувати за допомогою мови направляти його діяльність: попросити принести або віднести на місце іграшку. Ще дуже важливо, щоб у дитини до кінця першого року життя сформувалася і адекватна реакція на слово «не можна»: не можна брати ніж, чіпати гаряче і т.д.

Шлях розвитку дитячого мовлення складний. Але ваша допомога і віра в успіх малюка обов’язково допоможуть йому до кінця першого року життя сказати бажане для вас і таке важливе слово — «мама!»

ОЛЬГА СТЕПАНОВА, логопед, канд. пед. наук