Мамії


Ніхто не стане сперечатися, що головною людиною в житті дитини є мати. Тому саме виховання і поведінка матері має найбільш сильний вплив на становлення особистості дитини. Звичайно, можна виховувати сина, керуючись лише материнським інстинктом, всіляко опікуючи своє чадо, але тоді ви ризикуєте в майбутньому зробити із сина «дорослої дитини». Щоб дитина ставав самостійним і впевненим у собі, матері, насамперед, потрібно оцінити власний вплив на нього і надалі намагатися виховувати сина для повноцінного життя, а не для себе.

Власна нереалізованість і незадоволеність життям

У випадку, коли жінка не задоволена своїм життям, вона часто намагається зробити із сина «підкаблучника», щоб хоча б він відповідав її вимогам. Не бажаючи змінювати свої звички, «незадоволена» мати прищеплює їх своєму хлопчикові, і він незабаром починає дивитися на світ очима матері. З часом зв’язок між ними все більше зміцнюється, і розірвати її стає практично неможливо. Тут і мови бути не може ні про яку самостійність, адже син не зможе прийняти жодного більш-менш важливого рішення без поради матері.

Боязнь негативного впливу на дитину з боку однолітків

У дитинстві, коли будь-якій дитині цікаво спілкування з однолітками, горе-матуся всупереч здоровому глузду намагається захистити синочка від них. При кожному зручному випадку вона акцентує увагу на недоліках його друзів, і на їх фоні всіляко вихваляє своє чадо. Такими ж методами мати намагається захистити синочка від дружби з дівчатками. Вона каже: «Мені здається, що Маша зовсім не вміє поводитися», або «Таня занадто довго гуляє у дворі». Так мати робить, на перший погляд, безневинні зауваження, але з часом у хлопчика виробляється байдужість до жіночої статі.

Недовіра до школи

Незабаром горе-мати вже пожинає перші плоди свого виховання, але і цьому вона знаходить виправдання. Вихователі та вчителі починають скаржитися на поведінку її чада, а мати при цьому виправдовує його, звинувачуючи в свою чергу нібито бездарних педагогів. Такого роду розмови часто відбуваються в присутності дитини, і він з кожним разом все більше переконується в своїй правоті і безкарності, а мати при цьому стає єдиним другом і захисником «малюка».

Єдине ціле з матір’ю

У такої матері-діктаторша і її «маленького» хлопчика життя одне на двох. Вона цілком опікується синочка — готує, пере одяг, вибирає інститут, і взагалі вирішує все за нього. Думка сина вже давно збігається з точкою зору матері, тому між ними панує повне взаєморозуміння. Якщо ж у якийсь момент син виривається з-під маминого крильця, що зазвичай відбувається в період першої серйозної закоханості або випадкової вагітності його подружки, мати відразу ж починає майстерно маніпулювати ним. І в цьому випадку не врятує навіть той факт, що дівчина може бути в положенні. Матуся користується своїми маленькими хитрощами у вигляді інсценівки серцевих нападів і перепадів тиску. У разі якщо і це не допомагає, мати поспішає нагадати синові, що вона присвятила йому життя і читає лекцію про почуття обов’язку. Зрештою, син повертається під крило, аби тільки не засмучувати і не сердити мати.

Що ж у кінцевому підсумку ми маємо?

«Дорослий дитина», який не уявляє свого життя без мами і якому навряд чи попаде якась жінка. Та й чи зможе хтось конкурувати з самої «ідеальної» жінкою? «Мамин синок» навряд чи проміняє благополучне життя з матір’ю на шлюб з якою-небудь жінкою. Тому в даному випадку говорити про те, що такий чоловік зможе побудувати свою щасливу самостійне життя, не доводиться.