Як пояснити синові чому ні батька?

Ні для кого не секрет, що запорукою щасливого дитинства й успішного розвитку дитини є повноцінна сім’я. Але, на жаль, все частіше і частіше в сучасному світі зустрічаються жінки-одинаки, самостійно виховують своїх дітей. Матерям, які є для своєї дитини єдиним батьком, доводиться стикатися з безліччю проблем, серед яких труднощі психологічного характеру стоять далеко не на останньому місці. Як пояснити синові, чому немає батька?


Як пережити розпад сім’ї? Як знайти в собі сили продовжувати дарувати дитині теплоту і ласку, незважаючи на гнітючі власні переживання? І як відповісти на найголовніше питання, яке рано чи пізно доведеться почути від своєї дитини одинокої матері: де мій тато?

Яка б не була причина розпаду сім’ї, для дитини це питання завжди буде травмою. Тому багато мам вибирають для своїх дітей найменш вразливий відповідь, який найчастіше є брехнею. Таким чином, вони підсвідомо намагаються відгородити їх від нових переживань. Але чи є такий вибір дійсно правильним? Адже рано чи пізно дитині доведеться зіткнутися з правдою, а це означає, що психологічної травми і в цьому випадку не уникнути. Як же тоді пояснити своєму коханому малюкові, чому в нього немає батька, що не посиливши при цьому ситуації?

Психологи радять підійти до цього питання з усією відповідальністю. Вам доведеться довго і терпляче вчитися пояснювати, чому все ж тата немає. Не варто тішити себе надіями, що дитина буде приймати неповну сім’ю як належне — в садку або у дворі він щодня буде зустрічати дітей, що гуляють не тільки з мамами, а й з дядьками, і цікавитися, чому у нього такого дядька немає. Будьте готові до таких питань, і насамперед — не затягуйте з відповіддю. Не варто ухилятися від розмов — цим ви тільки сильніше привернете увагу до проблеми і викличете ще більше переживань з даного приводу. Але й не треба відразу обрушувати на дитину всю дійсність, таку важку, як вона є. Для початку спробуйте пояснити, що «так іноді буває» і «не у всіх сім’ях є тата». Не забувайте і про те, що емоційний зв’язок між матір’ю і дитиною дуже сильна, тому виключіть всі негативні емоції, розмовляючи з дитиною на такі теми. Незважаючи на те, що його батько, можливо, заподіяв Вам багато болю і зрадив Вас, пам’ятайте, що маляті зовсім не обов’язково знати про такі подробиці, і цікавить його на даний момент зовсім інше.

Після першої розмови, дитина на якийсь час заспокоїться і буде задоволений отриманою відповіддю. Але у віці 5-6 років він знову спробує повернутися до цих питань, і ваш попередній відповідь вже не влаштує його, як тоді. Йому захочеться дізнатися, чому пішов тато, де він знаходиться зараз і розмова має більш детальний. Тут ви повинні дотримуватися нейтрального образу батька — це головне правило, яким Вам слід керуватися. Наприклад, акуратно і спокійно поясніть дитині, що так вийшло, що татові треба було виїхати в інше місто. Уникайте вираження Ваших суб’єктивних емоцій з приводу події! Не варто говорити, що батько вчинив погано — скажіть, що йому просто довелося так вчинити. Дотримуючись лінії правди, намагайтеся не говорити таких подробиць, які могли б зашкодити дитині. Важливо, щоб після вашого спілкування в нього ні в якому разі не виникло думки, що в тому, що тато пішов з сім’ї, винен він.

Однак не придумуйте казок. Намагайтеся розповісти все так, як воно дійсно є, як можна більш простими і доступними словами, замовчуючи ті подробиці, які можуть травмувати дитину. Через деякий час він підросте і буде готовий сприйняти нову інформацію, вже більш усвідомлено і менш болісно. Принаймні, він буде позбавлений необхідності розбиратися в тому, чому ви йому брехали, а ви не будете відчувати себе винуватою, адже завжди залишалися чесні перед ним.

Але важливо пам’ятати, що якою б хорошою мамою Ви не були, дитині завжди буде потрібна міцна чоловіча рука, і без чоловіка в родині не обійтися. Нехай цією людиною стане для нього друг сім’ї, Ваш брат, його дитини і тоді брак батьківської уваги буде турбувати його менше. Особливо важливо враховувати цей момент у вихованні хлопчиків.

Як пояснити синові, чому немає батька? Виховувати дитину на самоті — дуже важко. Тому якщо Вам довелося прийняти такий важливий і відповідальний крок, пам’ятайте, що Ви — сильна жінка. Нехай доведеться зіткнутися з багатьма труднощами, знайте, що Вам під силу з ними впорається. Здійснюючи будь-які помилки, які не корите себе, адже ніхто не досконалий. Не бійтеся робити так, як Вам підказує серце, адже ніхто краще, ніж Ви не зможе знайти спосіб донести що-небудь до Вашої дитини. Нам залишається тільки бажати терпіння і удачі в цій нелегкій праці.