Інфекційно-алергійний артрит у дитини, діагностика та лікування

Артрит — це запалення суглоба, і насамперед його синовіальної оболонки, тобто «плівки», що вистилає зсередини всю суглобову порожнину. Статистика свідчить: з 100 тисяч дошкільнят цією хворобою страждають 80-90 малюків. Відсоток не те щоб дуже високий, але і незначним його не назвеш. Ситуація ускладнюється ще й тим, що артрит не завжди вдається правильно діагностувати, адже ця болячка вміє здобувати найрізноманітніші форми.


Існують також інфекційні артрити, при яких мікроб «забирається» безпосередньо в суглоб і викликає там гнійне запалення, артрит після перенесеної травми, туберкульозний артрит і безліч інших варіантів. Якщо ви підозрюєте у дитини артрит, негайно ведіть його до педіатра. Лікар призначить аналізи і за їх результатами вирішить, потрібно малюкові лягати в лікарню або батьки можуть лікувати його будинку. Подробиці дізнавайтеся у статті на тему «Інфекційно-алергічний артрит у дитини, діагностика та лікування».

Інфекційно-алергійний артрит

Виникає як ускладнення після перенесених кишкових або сечостатевих інфекцій. Вірусні артрити. Цей різновид хвороби провокується вірусними інфекціями — краснуху, гепатитом В, парвовирусной і ентеровірусної інфекції та епідемічний паротит. Постстрептококовий артрит (раніше його називали ревматизмом). Викликається артстрептококковой інфекцією. Як зрозуміло з назви, «ноги» тут ростуть з невдало зробленого щеплення. Ювенільний ревматоїдний артрит. Аутоімунне запалення, при якому організм починає як би «перетравлювати» власні тканини. Відмітна особливість цієї форми артриту — стерильність: незважаючи на те, що дитина недавно перехворів, в постраждалому суглобі немає шкідливих мікроорганізмів. Правда, радіти цій обставині не варто: клітинна стінка хвороботворного мікроба активізує лімфоцити, а ті, в свою чергу, виділяють велику кількість антитіл, за допомогою яких утворюються так звані імунні комплекси. Ось ці-то комплекси і викликають запалення. На дотик «больові точки» помітно гаряче інших, а шкіра над ними може почервоніти і навіть покритися сухими, шелушащимися бляшками (вони згодом проходять самостійно). Поставити діагноз не так легко, як здається. Якщо артрит почався через місяць після перенесеної кишкової інфекції, то батьки можуть і не згадати про неї в бесіді з доктором. Саме тому неабияка частина аналізів, що призначаються при реактивному артриті, спрямована на пошук можливої ​​»зарази».

На щастя, такий ланцюжок вибудовується не завжди, а тільки в разі збігу двох факторів: дитина підхоплює десь інфекцію (сальмонельоз, дизентерія, псевдотуберкулез, хламідіоз) і одночасно у нього виявляється генетична схильність до захворювань суглобів. У цьому випадку через 1 -4 тижні після одужання суглоби раптово починають хворіти: руки, ноги або, скажімо, пальці набрякають, червоніють і стають неслухняними. Для реактивних артритів характерна несиметричність: страждають, наприклад, не обидві коліна відразу, а одна (припустимо, ліворуч) і голеностоп (праворуч). Ще, одна особливість захворювання — невелика кількість вогнищ: від одного до чотирьох. Класичний приклад реактивного артриту — синдром Рейтера, який проявляється запаленням суглобів (артрит), слизової очей (кон’юнктивіт) і уретри (уретрит).

Як виявити?

1. Загальні аналізи крові та сечі. При реактивних артритах у них спостерігаються запальні зміни.

3. Спеціальні аналізи крові (з вени) для визначення перенесених кишкових або сечостатевих інфекцій.

4. Біохімічний аналіз крові. Необхідний для виключення інших захворювань, при яких прояви артриту поєднуються з ураженням печінки або нирок. Крім того, за результатами цього дослідження можна дізнатися, чи не було у дитини «стрептокока».

5. Аналіз крові для виключення аутоімунних захворювань суглобів (з вени).

6. Аналіз сечі і калу на наявність хвороботворних мікробів.

Крім того, при необхідності лікар може попросити вас зробити мазок з носа і зіву і відправити пацієнта на УЗД і / або рентген запалених суглобів. А ще дитину обов’язково має оглянути офтальмолог: як правило, супутній артриту кон’юнктивіт проходить безслідно, але у деяких малюків може початися увеїт (запалення судинної оболонки ока), що вимагає негайного медичного втручання. Як правило, на тлі лікування полегшення настає через 2-3 дні, а через 7-14 днів малюк почуває себе здоровим. І ту
т у вже заспокоїти батьків виникає питання: «Це точно більше не повториться ?!» На жаль, рецидиви реактивного артриту трапляються, тому стежити за станом здоров’я дитини потрібно дуже уважно. Важливо оперативно реагувати на всі вогнища «довгограючою» інфекції, наприклад на хронічний тонзиліт або карієс. Визначити генетичну схильність до артритів досить просто: якщо батьки карапуза або його бабусі з дідусями страждають «суглобовими» болями, значить, і у спадкоємця можуть виникнути подібні проблеми.

Вірусні артрити

Ми вже говорили про те, що така форма хвороби виникає на тлі вірусних захворювань, а саме: краснухи (з появою висипу або за кілька днів до цього симетрично опухають і починають хворіти, коліна, зап’ястя, гомілкостопи і суглоби рук); парвовирусной інфекції (в розпал захворювання починають опухати пальці і зап’ястя); аденовірусної інфекції (через 3-5 днів після появи «простудних» симптомів розвивається симетричний артрит колінних суглобів, зап’ясть і голеностопов); грипу та інших вірусних респіраторних інфекцій (на тлі підвищення температури можуть з’явитися короткочасна припухлість і летючі болі в суглобах); ентеровірусної інфекції (суглоби починають хворіти на тлі підвищення температури і можливого порушення стільця); епідемічного паротиту, тобто свинки (артрит з’являється через 1-3 тижні після зникнення симптомів захворювання і вражає великі суглоби). Більшість вірусних артритів, як правило, проходять самостійно — через 1 -2 тижні, а для полегшення болю лікарі зазвичай використовують нестероїдні протизапальні засоби.

Лікування включає в себе

  • Спокій. Необхідно створити такі умови, при яких малюкові не доведеться напружувати уражені суглоби.
  • Нестероїдні протизапальні засоби. Лікар призначає ібупрофен, диклофенак, індометацин або німесулід — ці препарати повертають суглобам рухливість, а також зменшують запалення і біль.
  • Антибіотики. Їх прописують строго в певних випадках: при рецидивуючому або хронічному реактивному артриті, при хламідійної природі захворювання, при виявленні кишкової інфекції або при виявленні хронічного джерела інфекції в носоглотці.
  • Гормональні препарати. Такі кошти використовуються виключно при важких артритах, проти яких безсилі нестероїдні ліки.
  • Фізіотерапія. На стадії затихання запалення і в період відновлення малюка активно використовуються фонофорез, магніто-і парафінолікування і лікувальна фізкультура.

Постстрептококовий артрит

Стрептококи групи А викликають гострий тонзиліт (ангіну) та / або фарингіт. Якщо вчасно не почати лікування антибіотиками, імунна система може прийняти хвороботворні мікроорганізми за власні клітини організму — навчившись знищувати стрептококи, вона точно так само починає боротися з серцем і суглобами. В результаті через 1-2 тижні після перенесеної інфекції виникає артрит, що зачіпає переважно коліна, лікті, зап’ястя і голеностоп, при цьому запалення швидко «перескакує» з одного суглоба на інший. Діагностувати постстрептококовий артрит допомагає аналіз крові, що виявляє різке збільшення кількості специфічних антитіл протівострептококкових. У разі постстрептококового артриту дитиною повинен займатися кардіоревматолог! Готуйтеся до тривалого лікування з курсами антибіотиків.

Поствакцинальні артрити

Як правило, такий артрит викликається щепленням проти краснухи (комплексної або «моно»). Рідше запалення виникає після вакцинації від свинки, коклюшу або вітряної віспи. Ознаки артриту з’являються через 1-3 тижні після уколу, але через п’ять днів вони безслідно проходять. Важке системне захворювання, що зачіпає не тільки суглоби, але і внутрішні органи, найчастіше зустрічається у дівчаток 2-5 років. Такий артрит може починатися гостро (підвищення температури і сильні болі) або поступово — без спека, з повільним наростанням набряку та чутливості. Вранці дитина відчуває скутість в рухах, яка зазвичай проходить до вечора, але повертається на наступний день. Ще одна особливість хвороби — симетричне ураження суглобів. Нерідко запалюються і оболонки ока — це виявляється при офтальмологічному огляді. При ювенільному ревматоїдному артриті лікар призначає дитині гормональні, нестероїдні протизапальні препарати та — обов’язково — імуносупресивні засоби. Тепер ми знаємо, як небезпечний інфекційно-алергійний артрит у дитини, діагностика та лікування його обов’язково в лікарні або вдома.