Молочай і його лікувальні властивості

Далеко не всі лікарські рослини є корисними на сто відсотків. Одне з таких рослин називається молочай. З одного боку молочай визнаний у багатьох країнах як дуже корисний засіб для лікування багатьох хвороб, а з іншого боку — у ньому приховано багато небезпечних показників. Більше того, навіть тварини обходять стороною ця рослина, тому як воно викликає сильне роздратування при вживанні за рахунок містяться в ньому отруйних речовин. Докладніше про молочай і його лікувальні властивості можна дізнатися, прочитавши цю статтю.


Опис.

Молочай належить до великого сімейства молочайних рослин, які ростуть по всьому світу. У цьому сімействі кілька тисяч різновидів, з яких більше ста поширені в Росії. Наші молочайні рослини бувають як багаторічними, так і однорічними.

Молочай може зустрітися у вигляді трав’янистої рослини, у вигляді чагарнику і навіть невеликого дерева. Окреме рослина молочаю може складатися тільки з листя, із стебел і листя, мати колючки і бути схожим на кактус. Абсолютно для всіх видів молочаю спільною особливістю є сік біло-молочного кольору, який тече в розгалужених судинах без перегородок. Квіти зібрані в суцвіття і розташовуються на верхівці. Серед них до десяти чоловічих і один жіночий. Цвіте молочай в період з червня по серпень.

Рослина молочай в основному виростає в південних регіонах Росії, наприклад, в Поволжі, на Кавказі, а також в інших країнах з теплим кліматом.

У більшості випадків молочай розцінюють як бур’ян і уникають додавати його в раціон тварин. Досить часто молочай застосовується для дезінсекції, тобто знищення клопів, бліх та інших комах.

Склад.

Біло-молочний сік молочаю називають Евфорб. Він володіє пекучим смаком, позбавлений запаху і при надрізі листа або стебла інтенсивно сочиться, затвердевая на повітрі. Евфорб містить в собі евфорбіон, яблучну кислоту, різні смоли і деякі інші речовини. Евфорбіон визначений у вигляді суміші з таких речовин, як евфол, альфа-евфорбол, резініферол, тараксерол, бета-амирин. Всі ці складові відносяться до розряду маловивчених речовин, точне дія яких до кінця не відомо.

Молочай, як лікувальний, і в той же час отруйна рослина був відомий з найдавніших часів. Лікарі й цілителі завжди попереджали про небезпеку внутрішнього застосування молочаю у вигляді настоїв і відварів через явний дратівної дії на шлунково-кишковий тракт. Більш часто молочай застосовувався зовнішньо.

Молочай: властивості.

Молочай може допомогти при багатьох захворюваннях.

Вельми корисний сік молочаю Евфорб, названий на честь одного нумідійського лікаря, який вів його використання при лікуванні багатьох захворювань ще до початку нашої ери. Цілителі всіх часів були впевнені в тому, що молочний сік має сечогінну, проносним, потогінну, протизапальну, блювотним, відволікаючим, знеболюючим і протиглистовою дією. Молочай використовувався при набряках, паралічах, які довго не загоюються виразках, при укусах тварин, які хворіють на сказ.

Цілителі Росії з давніх часів застосовують молочай при сказі або водобоязнь, від пристріту, а також як проносне і блювотний засіб. Молочай використовувався зовнішньо при виведенні бородавок, пігментних плям, для загоєння мозолів і для лікування злоякісних пухлин.

Молочай широко поширений на Алтаї. Місцеві жителі вважають його сік загальнозміцнюючим і здатним попередити старіння організму. За допомогою соку молочаю на Алтаї в давні часи лікували хвороби нирок, очищали кров, кровотечі у жінок, венеричні захворювання, імпотенцію, виганяли глистів, рак шкіри і прямої кишки. З рослини молочай лікувальні відвари і настої застосовувалися зовнішньо для лікування гнійних ран, екзем, використовувалися для видалення бородавок і мозолів.

Лікувальні властивості цієї рослини добре відомі і на Сході, де молочай використовувався тибетськими ченцями і лікарями Китаю для приготування різних ліків. Однак Авіценна попереджав усіх про отруйність молочаю.

На сьогоднішній день застосування молочаю має тільки зовнішній вигляд і використовується для видалення бородавок, веснянок, використовується при лікуванні мозолів, відбілювання пігментних плям, а також при лікуванні довго не загоюються ран.

Способи заготівлі молочаю.

Траву молочаю збирають в період цвітіння. Її дрібно нарізають і сушать на свіжому повітрі, під навісом.

Сік молочаю збирають шляхом віджимання, потім випарюють на водяній бані і розливають у банки.

Коріння рослини молочай викопують рано навесні, поки не з’явилися листя, або пізно восени, коли все листя опало. Коріння миють у холодній воді і висушують в духовій шафі при невисокій температурі.

Рецепти приготування лікарських засобів.

  • Зовнішньо, для лікування раку, але тільки після дозволу лікаря:

одну столову ложку соку молочаю потрібно з’єднати з трьома столовими ложками сиру, потім ретельно розтерти і накласти на пухлину, витримуючи годину, після чого повинне з’явитися відчуття печіння. Після шкіру потрібно очистити і накласти просто сир, який буде там перебувати до наступної процедури з молочаєм. Подібне лікування проводиться двічі на день.

  • Настій з молочайних трави для зовнішнього застосування:

одну чайну ложку дрібно нарізаної сухої трави молочаю потрібно залити півлітра окропу, настояти півгодини, процідити і застосувати для ножних ванночок при грибку стоп.

Проте варто пам’ятати, що і зовнішнє застосування молочаю може викликати сильне роздратування, тому зловживати ним не варто.

Молочай є маловивченим отруйною рослиною, яке, безумовно, має лікувальні властивості, але сильний дратівливий чинник також явно виражений. Внутрішнє застосування молочаю використовувати не варто, та й із зовнішнім слід бути гранично акуратним. Перед застосуванням ліки, приготованого з молочаю, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем.