Відродження кохання двох людей

Ми часто зустрічаємося з різними людьми на роботі, на вулиці, у громадському транспорті. Наше життя оточують різні люди. Але ближче по духу це улюблені люди. Та саме по духу. Адже навіть у двох люблячих людей можуть бути зовсім різні звички, уподобання і спосіб життя.


Полюбив, кидаєшся в океан пристрастей, забувши про навколишній світ і бачиш, лише того з ким би хотів проводити весь час і дні і ночі. Здається, що так буде вічно і завжди, що кожну секунду будеш перебувати з коханою людиною поруч. І від цієї думки душа і серце наповнюються щастям і радістю.

Але у більшості нас людей настає в житті момент, коли відносини стають не тими що були раніше. Моменти повного щастя і любові починають змінюватися звичайної буденністю. Та сама індивідуальність починає брати вгору. Перестаєш розуміти близької людини, починаєш виправляти його. Здавалося ще якийсь час назад любов так яскраво і сильно палаюча в серцях починає згасати і в’янути як ще не давно квітуча троянда.

Та любов можна порівняти саме з трояндою, яскравою, з прекрасним ароматом. Але всі хто тримав її в руках, знає про шипи. Якщо квітка тримати дбайливо, не стискаючи його в лещата руками, то залишиться тільки насолоду від володіння ним. А якщо стиснути то шипи боляче поранять руки. Так і любов не можна сильно здавлювати, як би сильна вона не була.

Розлучаючись думаєш про те, що це на завжди.

Інстинктивно пручаючись внутрішніх змін намагаєшся забути свого колишнього партнера.

Але якщо між двома людьми були справжні почуття, то любов обов’язково дасть про себе знати і повернеться знову. Звичайно думки про те, що раптом якщо ви будете знову разом не чого не вийти, що заподіяна біль після відновлення відносин може надалі чинити ще сильніше ніж була раніше будуть турбувати. Знову відродити любов, довірчі відносини, прийняти кохану людину таким який він є страшно. Але не невже бути одному не відчувати не чого Короме самотності це не велика біль?

Час лікує рани, час остуджує любов але прожити так багато, що б воно змогло погасити її нам не судилося.

Відродження любові починається не помітно. Те випадкове фото потрапить на очі, то предмети нагадує про кохану людину. Починаєш переосмислювати все що було раніше, всі сварки, часи коли крім коханої людини не потрібен був не хто. Думка про неї або про нього не перестає виходити з голови. Ми всі відповідаємо за свої відносини і часто розламати їх буває простіше ніж зберегти. Часто ми боїмося з — за того, що не довіряємо самим собі. Хочемо бути гордими і правими в будь-яких питаннях. Бажаємо показати свою перевагу над своїм партнером. І дуже важко усвідомити, що не можна бути першим у коханні, не можна перебувати над своєю половиною. У любові потрібно бути щасливим!

І ось в одну секунду починаєш знову думати і гадати. Чи думає про тебе, ніж займає, що робить? З часом починаєш дзвонити і спілкуватися.

Йдучи на роботу випадково стикаєшся з новознайденій трояндою квітучою і пахне. Але її аромат ще яскравіше і сильніше.

Відродженню кохання двох людей може перешкодити тільки не справжня любов одного з них. І тоді як б не була сильна любов люблячого, не чого не вийти. Як не старайся.

Можна звичайно спробувати змінитися, поміняти все те що заважало. Але найскладніше змінити себе. А якщо це і вийти те як довго? А чи потрібно міняти себе?

Для любові важливо дати відчути, затишок і безпеку, що ви не відштовхне навіть якщо є відмінності в характері, темпераменті. Що ви одне ціле доповнює один одного. Звичайно, відродження кохання двох людей залежить саме від цих двох, а не від одного.

Відродження кохання двох людей це таїнство, а необхідна умова для його звершення це взаємність. Взаємність у любові, справах, вчинках. Взаємність, пошана і теплота.