Правильне виховання дитини хлопчика

Правильне виховання дитини хлопчика грунтується на особливостях його розвитку, відмінних від розвитку дівчаток. Це потрібно враховувати батькам, тому що від цього буде багато залежати в подальшому житті вашого сина.


У своєму розвитку хлопчики проходять три основні стадії.

Перша стадія охоплює період від народження до 6 років: віку, в якому у хлопчика найбільш розвинена психологічний зв’язок з матір’ю. Це «її» хлопчик, навіть якщо роль батька у житті дитини також велика. Метою виховання в цей період стає передача хлопчикові великої любові і відчуття повної безпеки.

Друга стадія триває від 6 до 14 років. У цей період хлопчик вчиться бути чоловіком, придивляється до батька, до його інтересів і вчинків. Цілі виховання в цей період: підвищення рівня знань, розвиток творчих здібностей. Не слід забувати про доброту і щирість — тобто намагайтеся виростити гармонійну особистість.

У третій період — від 14 і до повноліття — хлопчику необхідний приклад чоловіка-вчителя. Батьки йдуть на другий план, але вони повинні забезпечити синові гідного наставника, щоб його місце не зайняв некомпетентний одноліток. Метою виховання на даному етапі є навчити відповідальності та самоповазі, активно втягуючи підлітка у доросле життя. Основними критеріями у виборі вчителі повинні бути безпека і щирість.

Ці стадії не мають раптових переходів або різкої зміни при впливі одного з батьків. Кращий варіант, якщо батьки спільно беруть активну участь у вихованні та навчанні сина з народження і до повноліття. Стадії тільки показують зміну акцентів. Розглянемо кожен етап окремо.

Ніжні роки (від народження до 6 років)

Немовлята однакові в головному: будь це дівчинка чи хлопчик (це не важливо ні самому малюкові, ні його батькам), всі вони люблять, коли їх частіше беруть на руки, грають з ними, їм подобається спостерігати навколишній світ. У цей період життя необхідно, щоб дитина відчувала зв’язок як мінімум з однією людиною. Зазвичай це мама.

Деякі відмінності між хлопчиками і дівчатками виявляються від народження. Хлопчики в меншій мірі, ніж дівчатка, сприймають дотики. Хлопчики швидше ростуть, активніше грають, більш гостро сприймають розлуку з матір’ю. В саду хлопчики зазвичай ігнорують новеньких, а дівчатка, навпаки, помічають їх і заводять дружбу.

На жаль, дорослі часто ставляться до хлопчиків більш суворо. Дослідження показують, що дівчаток обіймають набагато частіше, навіть в немовному віці. Хлопчиків частіше і болючіше карають. Дослідження показують, що хлопчики гірше переносять розлуку, тому хлопчикам краще залишатися вдома до трирічного віку. Ясла їм не підходять. У хлопчиків частіше спостерігаються ознаки емоційного стресу від відчуття покинутості та непотрібності, в результаті може розвинутися агресивність і нездорове занепокоєння, що переходить в невроз. Подібна модель зберігається в деяких сім’ях і в школі.

Пізнання мужності (від 6 до 13)

Приблизно з 6 років з хлопчиками починає відбуватися важлива зміна. Усередині них починає прокидатися мужність. Хлопчики, які довго дивляться телевізор, раптом починають цікавитися зброєю, мріють про костюм суперменів, про боротьбу і бійках, грають в галасливі ігри. Відбувається і щось більш важливе, властиве для всіх культур: приблизно з шести років хлопчики починають більш тяжіти до членів сім’ї чоловічої статі — татові, дідусеві, старшому братові. Їм постійно хочеться бути поряд з чоловіком, вчитися у нього чого-небудь, копіювати його дії, наслідувати у всьому.

Якщо в цей період батько буде ігнорувати дитини хлопчика, він може виробляти навіть неадекватні дії, аби привернути його увагу. Саме в цей період може початися дитяче злодійство, енурез або огидна поведінка в школі (іноді все відразу). Однак ця зміна інтересів не означає, що мама йде. Мати не повинна віддалятися від сина, так як це може переконати хлопчика, що асоційовані з матір’ю почуття — любов і ніжність — приносять біль. Він поставить собі завіса і потім йому буде важко висловлювати теплоту і ніжність до кого-небудь. Емоційну замкнутість надалі дуже важко перемогти.

З хлопчика в чоловіка (від 14 до повноліття)

Приблизно з 14 років починається новий етап дорослішання. У цей час хлопчики значно витягуються в рості, багато змін відбувається і в організмі: підвищення рівня тестостерону зашкалює за 800%! Хоча все індивідуально, є в цьому віці щось спільне: хлопчики стають більш наполегливими, неспокійними, відбувається часта зміна настрою. Так протікає народження нової особистості, а народження завжди йде через боротьбу.

Підліток гормонально і фізично прагне у дорослий світ, а нам підсвідомо (і часто свідомо) хочеться втримати його в дитинстві ще на кілька років, забувши про правильне виховання. Нічого дивного, що саме в цей період виникають проблеми. У цьому віці потрібно підняти дух підлітка, направити його на творчість, дати можливість розгорнути крила. Всі біди — алкоголь, наркотики, кримінал — йдуть від того, що діти не знаходять виходу для підліткової спраги геройства й слави. Кожна цивілізація робила на хлопчиків-підлітків і їх виховання особливий упор. У стародавніх культурах зберігаються знання про те, що батьки не в силах виховати хлопчиків-підлітків без допомоги сторонніх дорослих. Традиційно підлітків опікали дорослі чоловіки, які навчали їх військовій справі і ремеслу.

Підліток 14-16 років не готовий залишитися один на один зі світом дорослих. Йому потрібні вчителі. Завзяті підлітки не завжди слухаються батьків. Учитель — інша справа. Підліток цінує його, хоче бути на нього схожим. Основне завдання вчителя — уберегти підлітка від фатальних помилок. Батьки повинні подбати про вибір гідного вчителя. Ним може бути хтось із ваших друзів. Він повинен вести задушевні бесіди з вашим сином, обговорювати події. Ідеально, щоб підліток став бажаним гостем у його будинку, тоді вчитель зможе при необхідності «прочистити мізки» хлопцю, а той зможе поплакати в його жилетку.

П’ять заповідей п равильна виховання дитини хлопчика

1. Починайте виховання якомога раніше. Беріть участь у догляді за дитиною з самого народження — це дисциплінує і змінює пріоритети. Це допоможе вам налаштуватися на одну хвилю з сином.

2. Знайдіть час для спілкування по душах. Якщо батько весь час пропадає на роботі, це негативно відіб’ється на дітях.

3. Не стримуйте емоції. Дітей можна і потрібно обіймати. Поєднуйте гучні ігри зі спокійним спілкуванням.

4. Радійте досягнень своїх синів. Якщо ви станете проводити з ними час лише з почуття провини або через обов’язок — користі не буде. Знайдіть справи, які подобаються вам обом.

5. Не забувайте про дисципліну. Встановлювати норми для дитини хлопчика потрібно твердо і спокійно, без фізичних покарань. Обов’язково вислухайте дитину і врахуйте його інтереси.