Психологічні причини сімейних сварок


Починаючи жити разом, ми частенько представляємо ідилію: вечері при свічках, каву в ліжко. Однак нас чекає сильне здивування. Перший раз, коли виявимо себе посеред пристрасної сварки. А другий, коли зрозуміємо, що конфлікти можуть бути і корисні. Більше того, сімейні розбіжності можуть йти не тільки на користь відносинам, часто вони і наближають нас до шуканої близькості. Проте вчені з’ясували, що молодята і навчені спільним досвідом подружжя лаються зовсім по-різному. Яка стратегія ведення суперечки краще: прагнути з’ясувати все до останньої дрібниці або тихо мовчати навіть про важливі речі? Вибір тактики в чому залежить … від того, як довго ви живете разом.

Будь сімейна пара проходить важливі віхи свого шляху: і на ньому не обходиться без виникнення спірних ситуацій, які в одних випадках вирішуються полюбовно, а в інших переростають в грандіозні скандали. Але поступово гострих сварок стає все менше і загострення пристрастей вже не той. Такий висновок зробили вчені, які вивчали емоції сімейних пар. Під час дослідження було опитано і зафіксовано на відео 130 пар, яких просили обговорити деякі питання на задану тему. Досліджуваних розділили на дві групи: у першій були ті, хто прожив у шлюбі 10 років і більше, в іншій — менш. В результаті дослідження з’ясувалося, що ті, хто прожив у шлюбі багато років, сваряться набагато менше молодят. Причому, на думку вчених, така динаміка — від частих суперечок до миру і злагоди — тільки зміцнює шлюб.

Сварки як привід дізнатися один одного
Якщо грамотно підійти до процесу сварки, то це привід не тільки виплеснути свої негативні емоції, а й благодатний матеріал для того, щоб краще вивчити і зрозуміти один одного. Можна, образно висловлюючись, сказати, що це відмінний привід для більш тісного знайомства. На думку вчених Единбурзького інституту практичної психології, у сварок є своя важлива сімейна функція. Вона полягає в тому, щоб керувати тривожними станами і підтримувати рівновагу в сімейній парі. Гострота конфлікту залежить від ступеня згуртованості подружжя і від того, наскільки сильно вони переживають тривогу. Уникнути конфліктів можна, так як вони є невід’ємною частиною подружнього життя. З їх допомогою сім’я перевіряє, чи може пережити різні гострі моменти, конструктивно вирішити спірні й неоднозначні ситуації, осмислити суперечності і зробити висновки.

За яких умов конфлікти особливо гострі? Коли партнери надмірно емоційно реагують один на одного, їхні думки сконцентровані на (як їм здається) упертості, байдужості, нерозумності чоловіка. У такій ситуації конфлікт може спалахнути через незначного приводу і швидко досягти високого напруження. При цьому ми не втрачаємо можливості нагадати обранцеві про завдані нам раніше образи, що тільки погіршує ситуацію.

Однак є і позитивна сторона сімейних розбіжностей. З їх допомогою ми прояснюємо позицію — свою і партнера. У нас є чудова можливість в адекватній формі висловити один одному накопичилися негативні емоції. Більше того, подружні конфлікти дають можливість вносити позитивні зміни в сімейну систему.

Кричи голосніше
Самий емоційно складний період, повний конфліктів, — перші роки сімейного життя. Приводом для гучних розглядів у молодих пар стають фундаментальні теми. Чому? Роман і життя під одним дахом — зовсім різні речі. Поки не виникла нова сімейна система, для якої характерна загальна територія і найважливіші ознаки близькості — спільний сон і прийом їжі, не було причин для серйозних конфліктів. Але як тільки сім’я склалося, все тут же змінюється.

У будь-якій парі молодят існує етап так званої притирання, на якому спливає безліч протиріч між партнерами. Настає такий момент, коли мрійлива закоханість у рожевих окулярах проходить і ти розумієш, що ви з коханою людиною різні люди, і багато хто від цього дуже сильно страждають. Чоловік і дружина росли в різних сім’ях, з різними уявленнями про те, що можна робити в шлюбі, а що не можна, що дозволено, а що ні. До того ж, кожен з нас чекає від новоствореної сім’ї щось своє.

Багато конфліктів, які виникають у молодих сімейних пар, пов’язані з їх підстроєним один до одного. Розбіжності можуть траплятися по будь-якому питанню: від банального побуту до планів подружжя проводити свій вільний час і навіть способу вираження почуттів.

Все по-дорослому
Гостра фаза притирання як правило змінюється біль
ш врівноваженим і спокійним відрізком, коли всі конфліктні питання вже з’ясовані. У відносинах пар, що пройшли через період з’ясування стосунків, а потім зуміли домовитися і прийти до порозуміння та компромісу, встановлюється довгоочікуване рівновагу і світ. У цьому випадку подружжя вчаться визнавати якісь недоліки в партнері і приймати один одного такими, які є. Вони розуміють, що є речі, які в людині змінити ніяк не можна, саме тому пари, які прожили в шлюбі досить багато часу, сваряться не так вибухонебезпечне і блискуче, як одружилися відносно недавно подружжя. У них вже відсутні приводи для великих скандалів і з’ясування стосунків.

Однак досить часто буває так, що ми спеціально намагаємося не сваритися у відкриту. Тому що сварки — це погано, вважаємо ми. Ми боїмося, що під час з’ясування стосунків ми не зможемо впоратися зі своїми емоціями, а значить втратимо над собою контроль. Тому часто ми вважаємо за краще не вступати в конфлікт і замовчувати те, що нас не влаштовує в партнері, аби не сваритися. Однак така ситуація може призвести до дуже несприятливих наслідків. Якщо весь час збирати невдоволення в собі, то це лише збільшує дистанцію в парі, відносини починають охолоджуватися. Але рано чи пізно накопичився негатив вирветься назовні, що може викликати грандіозний емоційний скандал.

Стаємо ближче
З іншого боку, якщо навіть через не один десяток років подружжя продовжують сперечатися, скажімо, про те, кому виносити сміття або гуляти з собакою, то для них конфронтації стають свого роду ритуалом. Причин для цього може бути декілька. Глибоке відсутність задоволеності від партнера, бажання позбутися зайвого скупчився напруги або бажання регулювати дистанцію. Психологічно у такого протистояння є дві фази: сам конфлікт і наступне за цим віддалення.

Буває й таке, що конфліктні ситуації перемежовуються з моментами спалахів тепла і близькості, тоді схема стає ще більш складною: близькість-загострення пристрастей-відчуження-сварка. Припустимо, сімейна пара приїхала з відпустки, де вони були дуже близькі емоційно. У звичайному повсякденному житті між нами постає дуже багато психологічних перешкод: робота, друзі, захоплення. А коли ми знаходимося на відпочинку, то ми можемо повністю сконцентруватися на кохану людину. Багато виявляються нездатні прийняти настільки тісне емоційне спілкування, і тому повернувшись до рідного дому, намагаються знову віддалитися на безпечну психологічну відстань від партнера. І в цьому випадку сварки стають зручним приводом знову повернути потрібну дистанцію.

Трапляється і протилежна ситуація: коли подружжя спочатку не дуже близькі, а емоційний контакт все одно потрібен. Тому для того, щоб відчувати, що партнер тобою цікавиться, що він залучений в твою емоційне життя, влаштовується скандал і з’ясування відносин. Більше того, часто один неначе спеціально чекає, коли другий допустить який-небудь промах і зробить помилку. Тоді у сварці з застосуванням крику подружжя знаходять задоволення і шукану емоційну близькість.

Як грамотно лаятися?
Не варто починати розмову в момент роздратування. Краще розійтися по різних кімнатах і записати свої претензії до партнера. А через деякий час, коли емоції вляжуться, спокійно поговорити.

Важливо не тільки висловитися самій, а й дати можливість виговоритися партнеру.

Чи не сприймай слова партнера в багнети. У нього є свої резони говорити ті речі, які ти почула. Спробуй зрозуміти те, що хоче обранець.

Не намагайся продавити своє рішення, але й не йди на поводу у партнера. Погоджуйся на третій варіант, при якому вам обом доведеться піти на компроміс.