Біографія Михайла Задорнова

Михайла Задорнова знають всі на пострадянському просторі. Всім людям цікава біографія Задорнова, адже ця людина просто не може не цікавити. Він — дивовижний сатирик, який завжди вмів і вміє розповісти про найпростіших, але насущних речах так, що глядачі ніколи не можуть стримати сміх. Біографія Михайла — це історія дивно талановиту людину, яка вміє заряджати енергією і своїми виступами робити так, щоб усім було добре на душі. Біографія Михайла Задорнова — це історія людини, яка сама ніколи не сумує, і не дозволяє сумувати іншим.


У біографії Михайла Задорнова все, на перший погляд, як в історії звичайної людини. Але, все ж, ніхто і ніколи не зможе сприймати Задорнова, як когось середньостатистичного, адже він уміє завойовувати серця мільйонів. Для Михайла це не складає ніяких труднощів. Саме тому стаття буде присвячена життю Задорнова, людини, яка завжди вміє сміятися над проблемами свого народу, при цьому вселяючи усім віру в себе.

Біографія Задорнова почалася в Юрмалі. Саме там проживала родина Михайла, коли він з’явився на світ двадцять першого липня 1948. Напевно, не дивно, що біографія цієї людини склалася саме так. Адже він народився в одній зі столиць гумору. Батьком Задорнова був письменник історик, який став, свого часу, лауреатом Державної премії. Саме від нього сатирик отримав свій гострий розум і високий інтелект. Коли Михайло навчався в школі, він дуже сильно зацікавився театром. Свого часу він брав участь в постановках і грав різні ролі. Але, тим не менше, після закінчення школи молода людина не вибрав шлях артиста. Навпаки, він вирішив присвятити себе точних наук і техніки. Тому Михайло вступив в Ризький Інститут Інженерів Цивільної Авіації. Провчившись у цьому вищому навчальному закладі деякий час, молода людина переїхав до Москви і закінчив своє навчання в Московському Авіаційному Інституті. У нього є диплом, в якому значиться, що Задорнов отримав спеціальність інженера-механіка. Після закінчення університету молодий фахівець залишився працювати на кафедрі, спочатку займаючи посаду простого інженера, а потім став провідним інженером. Але, не дивлячись на відповідальну і серйозну роботу, Михайло так і не зміг забути про свою тягу до сцени і виступів. Тому, паралельно з роботою він почав брати участь у художній самодіяльності. В інституті був свій студентський драматичний театр «Росія», в якому ставилися публіцистичні спектаклі. Саме там і виступав Задорнов. Цікавий, розумний і артистичний молодий чоловік відразу ж сподобався глядачам. На спектаклі в цьому театрі постійно приходили натовпи людей, Задорнов буквально купався в оваціях. У 1975 році він навіть отримав Премію Ленінського Комсомолу за свій талант і творчість.

З часом Михайло зрозумів, що робота в інституті — це все-таки не його покликання в житті. Більше Задорнова цікавили гумор і сатира. Тим більше, він відмінно вмів писати смішні монологи, які користувалися популярністю у багатьох людей. Зрештою, в 1984 році він став очолювати відділ гумору і сатири в журналі «Юність». Саме на цій посаді Задорнов остаточно зрозумів, що більше ніколи не повернеться ні до наукової діяльності, ні до роботи адміністратора. Тому він вирішив повністю присвятити себе написанню гумористичних діалогів. У 1982 році він один раз виступив на телебаченні зі своїм монологом «Лист студента додому». І, варто відзначити, що вже тоді нікому не відомий молодий гуморист зацікавив глядачів. Але необхідно було час і виступи, щоб його запам’ятали і остаточно полюбили. Тому в 1984 році Задорнов знову прочитав з екранів свій монолог, який називався «Дев’ятий вагон». Це сталося в передачі «Навколо сміху» і Михайла запам’ятали. Монолог ще не раз повторювали по телебаченню і люди запам’ятали, що з’явився новий гуморист і сатирик Михайло Задорнов, який дійсно вміє смішити людей.

Але, тим не менше, після цього ще деякий час Задорнов не виступав сам. Він писав мініатюри для інших артистів і лише на початку дев’яностих знову з’явився на екрані. Саме тоді він став одним з найулюбленіших і популярних сатириків на теренах пострадянського простору. Свого часу Задорнов виступав у таких телепередачах, як «Сміхопанорама», «Аншлаг» і «Сатиричний прогноз». А в 1991 році Задорнов навіть привітав країну з Новим Роком, що досі є унікальною подією, адже цього ні до, ні після не робив більше жоден сатирик.

З тих пір Задорнов постійно творить. Він не тільки виступає на сцені, а й видає збірки своїх творів, пише п’єси і сценарії. Ця людина дійсно має невгамовну енергію. Не дивлячись на вік, він завжди спортивний, підтягнутий і життєрадісний. Задорнов цікавиться різними течіями східної філософії, займається йогою. Він є не тільки гумористом, але і вченим. Напевно, в цьому криється вплив батька, який свого часу займався різними історичними дослідженнями. Тепер ними зайнявся і Задорнов. Правда, в них дуже багато гумору та позитиву, і з деякими абсолютно не згодні вчені, але Михайла це не засмучує, а тільки забавляє. Головне для нього — це реакція залу. А зал завжди реагує гучним сміхом і гучними оплесками. Тому Задорнов продовжує писати свої мініатюри і розповідати про різні історичні факти у своїй жартівливій і сатиричної манері.

Михайло Задорнов — це людина, яка самостійно досяг успіху, виключно завдяки гострому розуму і почуттю гумору. Тому він завжди намагається допомогти молодим талантам, якщо бачить в них потенціал. У його концертах беруть участь молоді артисти, які читають свої мініатюри, співають, танцюють і розважають глядачів іншими нестандартними способами. А Задорнов лише радіє, що може повеселити народ і дати дорогу тим, хто стане колись його гідними приймачами на сатиричної сцені.