Вибираємо молочні продукти дитині


До народження дитини я, як, напевно, і більшість мам, абсолютно не замислювалася над питанням: як же правильно вибрати молокопродукти. Захотілося молочка — зайшла в магазин, з цілого ряду представленого асортименту вибрала те, що більше сподобалося по дизайну упаковці, або за назвою, або за датою. Та й молока з сирком, зізнатися, не так і часто хотілося.

Моє ставлення до молочних продуктів змінилося тоді, коли прийшов час вводити молоко і кисломолочні продукти дитині в раціон. Ось тут і став переді мною вибір: давати молоко магазинне, або домашнє. Довго вагалася, вибирала і схилилася-таки на бік домашньої продукції. Поясню свою точку зору, сподіваюся, це комусь може допомогти.

Я — не технолог, як молокозаводи виготовляють молоко і сир не бачила, не знаю. Додають туди порошок, пальмова олія або ще щось — не знаю. Але міркую так: представники молокозаводу їздять по селах, скуповують молоко. Скуповують цистернами, молоко від різних корів. Серед цих корів можуть бути хворі тварини — НЕ сумлінних людей вистачає, та й люди в селах виживають, у багатьох продаж молока — чи не єдиний постійний заробіток. Корову можуть погано помити — знову ж таки, хто там буде перевіряти. Надоїли, продали. Всі молоко, від різних корів зливається в одну цистерну. Хто і як її помив — теж питання.

З цих міркувань я вирішила відмовитися від магазинного молока. Магазинний сир — це зовсім не сир, а сирна маса. Смачно — так, але їй далеко до справжнього сиру з його великим вмістом кальцію.

І ще одне. Щодня молокозаводи випускають сотні літрів молока. Питання в тому, де вони його беруть. Адже, якщо проїхатися в теплу пору року уздовж сіл, можна помітити колосальну різницю між тим, скільки корів паслося ще років десять тому, і скільки зараз. Якщо раніше в кожному дворі тримали по корові, а то й по 2-3, то зараз все дуже змінилося. Багато хто не в змозі тримати корову. У мене троє знайомих, всі живуть в селах, в різних селах. І всі вони були змушені продати корів або забити їх. І самі купують молочку в односельців.
Так виникає питання: де молокозаводи беруть щодня такі кількості молока і що взагалі ми вживаємо, купуючи пакети з «молоком»?

Молоко домашнє. Тут теж є свої мінуси. Ну, по-перше, гарне, нічим не розведене молоко — дуже жирне для дитячого ШКТ. По-друге, купуючи молоко у не знайомих людей, ризикуєте. Ви не можете бути впевнені у здоров’ї корови, в охайності господині, в чистоті тари, в якій молоко продається. Ну і воно може бути розведено водою з додаванням крейди. Також на ринках працює багато перекупників — приходять вони рано, до самого відкриття ринку, або — прямо до автобуса на вокзалі. Зустрічають бабусь з села, скуповують у них оптом молоко, все зливають в одну тару. Всім добре: і бабусі з села — не встигла приїхати, як все продала, і спекулянтка, які ще й водички туди додадуть, щоб збільшити об’єм продукції.

Також бентежить тара, в якій молоко продають. Доходить до смішного — у молочному павільйоні висять таблички, які забороняють продавати молоко в пластиковій тарі і тут же, під цими табличками, продають молоко у пластикових пляшках. І добре, якщо тара з-під мінералки, а якщо з-під якого-небудь «напою» отруйно-зеленого кольору або кольору оскаженілого апельсина, та погано вимита — буде у вас молочко з таблицею Менделєєва. А ще питання: де продавець взяла ці пляшки? Ось невже вона, продаючи навіть через день по 2-3 пляшки молока, стільки води випиває. Щось мене понесло … Але все це, на жаль, реалії нашого життя.

Скажу, що якось я з’явилася в молочний павільйон зі скляною банкою — ТАК на мене дивилися, як на інопланетянина.
Метою статті не було залякати когось, зробити антирекламу молочним продуктам або добитися того, щоб споживач відмовився від молочних продуктів. Зовсім ні. Просто хочеться, щоб споживач, особливо той, хто бере молоко дитині, добре подумав перед покупкою і зважив всі «за» і «проти» і вибрав для своєї родини: магазинне або домашнє. Адже якими б страшними були реалії нашого життя, а діткам молоко необхідно, без молока дітки не зможуть отримувати нормальне раціональне харчування. І якщо у вас, як, на жаль, і в мене, ні родичів в селі з коровою, для вас теж рано чи пізно стане питання: де купувати, як обирати?

Для себе знайшла вихід. Беру домашнє молоко, сир і сметану. Молоко розводжу водою. Йогурт і кефір роблю сама (молоко + закваска). Довго шукала постачальника. Згадала про сусідку, яка раз на тиждень їздить в село. З сусідкою відносини хороші, сім’ю її знаю як порядну і охайні, тому в якості продуктів впевнена. Молоко мені привозять в скляних банках.