Проблеми виховання творчої особистості

Ми часто чуємо такі поняття, як технік і гуманітарій. Найчастіше ці поняття використовують для визначення схильностей дитини до предметів. Існує такий стереотип, що якщо дитина технік, то йому не потрібно розвивати творче мислення, творчу особистість. «Він же технік! А технік не може бути творчою особистістю!» Сьогодні ми поговоримо про проблеми виховання творчої особистості.


Є великі люди, які займалися точними науками і при цьому були чудовими музикантами, поетами, художниками. Наприклад, Михайло Васильович Ломоносов. Ломоносов був не тільки чудовим поетом (одна «Ода на день сходження на Всеросійський престол її величності государині імператриці Єлизавети Петрівни» чого вартий!), Але й також фізиком, хіміком, астрономом і географом. Або Піфагор. Він був математиком і філософом. Так що виховати творчу особистість можливо, але виникає питання: як?

На це питання універсальної відповіді немає. Немає формули, за якою треба виховувати дитину, щоб він виріс не просто особистістю, а творчою особистістю. Але перш, ніж ми будемо шукати способи виховання, я хотіла б визначити, що означає творча особистість. Творча особистість — це людина, здатна до сприйняття і усвідомлення мистецтва, його створенню. Творча особистість може мислити нестандартно, але при цьому краса його фантазії зберігається.

Для початку я назву дві основні умови для виховання творчої особистості. А потім побудуємо приблизну (ідеальну) модель виховання творчої особистості. Перша умова: дитина з дитинства повинен стикатися з прекрасним — з мистецтвом. Друга умова: він повинен це робити осмислено. Звичайно, від дитини великого розуміння не варто чекати, але пояснити, що все в цьому світі має сенс, значення, свою роль варто. Але ці умови не завжди здійсненні і виникає проблема виховання творчої особистості.

Проблеми виховання особистості зараз стоїть дуже гостро. У світі IT-технологій люди мало читають, рідко ходять на виставки, в театри, ця проблема дуже актуальна. А в свою чергу все це сприяє розвитку творчої особистості. Формування творчої особистості відбувається в дитячому віці. І якщо дитина з дитячих років пов’язаний з мистецтвом, він буває на виставках, ходить у театри, то ймовірність, того, що він в майбутньому буде художником, письменником. Потрібні люди, які разом з ним туди пішли. Але дитина ж не може взяти й сам піти, наприклад, в театр. І тут виникає питання: а хто ж може призвести дитини до мистецтва. Перший варіант — це його батьки або близькі родичі. Найчастіше це бувають бабусі й дідусі (в силу їх віку, наявності вільного часу, бажання духовно розвиватися). Але іноді можуть бути і батьки. Але найчастіше бажання духовно наблизитися з’являється у людей з життєвим досвідом. Саме до цього віку у людини остаточно формується естетичний смак. Але це не означає, що серед людей середнього возроста немає тих, хто розбирається в мистецтві. Є, але у кожного покоління свої погляди на все, навіть на мистецтво, так що для повноцінної творчої особистості потрібно спілкування з двома поколіннями.

Але спільні походи в театри, на виставки — це ще не все. Не менш важливе вплив надає і література. З ранніх років дитина знайомиться з літературою. Це знайомство відбувається тоді, коли йому читають книжку. Це Знакоство здатне вплинути на формування творчої особистості у дитини. Далі формування відбувається в школі.

Є й інший варіант. Людиною, яка відкриє цей таємничий, загадковий і красивий світ мистецтва може виявитися його перша учітельніца.Важна форма, в якій пріпадаётся мистецтво. Мистецтво — це сукупність живопису, музики і літератури. Якщо вчителька на уроках малювання, праці приділяє рівну кількість часу всім дітям, але при цьому вона працює з кожною дитиною окремо, то в цьому класі кількість творчо розвинених дітей буде набагато більше, ніж у класі, де вчителька працює з усіма дітьми відразу.

Не менш важливим є вчасно помітити і розвинути талант у творчої особистості, віддавши в школу мистецтв. Але є проблема, яка може перешкодити розвитку творчої особистості. Ціна навчання в цій школі.

А ідеальна модель приблизно виглядає так. Народилася дитина і з ранніх років він разом з батьками, бабусями, дідусями (можливо не всі відразу ходять з ним) вони відвідують музеї, виставки, театри. Коли дитина йде в школу, то в класі вчителька приділяє на творчих уроках всім хлопцям час. Вона здатна вчасно помітити і розвинути творчий талант у дитини. Надалі його батьки віддають в школу мистецтв.

Отже, підводячи підсумки своїх міркувань про проблему виховання творчої особистості, хочеться сподівається, що, незважаючи на швидкий темп життя, не тільки бабусі з дідусями долучатимуть своїх онуків до творчості великих поетів, художників, а й їхні батьки. Вчителі будуть чуйними до своїх учнів, а держава буде проводити правильну політику освіти. Тепер ви знаєте все про проблеми виховання творчої особистості та можливі шляхи розвитку вашої дитини. Ми впевнені, що у вашого малюка є потенціал, який можна і потрібно розкрити!