Синдром емоційного вигоряння у соціальних працівників

Якщо Ваша робота тісно пов’язана з інтенсивним спілкуванням, із соціальною сферою, то періодично у Вас можуть виникати ознаки «синдрому вигоряння» (англійський еквівалент «burnout»). Він характеризується емоційним і розумовою виснаженням, зниженням задоволення від одержуваної і робить роботу і фізичним стомленням. У такому випадку життя не приносить Вам радість, а робота — задоволення. Ваші нервові сили виснажені, з цією проблемою потрібно під час боротися.


Синдром емоційного вигоряння у соціальних працівників зустрічається досить часто, на жаль, далеко не всі вживають необхідних заходів для його профілактики або лікування. Ще більш дивно те, що багато соціальні працівники навіть не знають, що це таке і симптоми синдрому емоційного вигорання приписують звичайної втоми.
Синдром вигорання може виникати в результаті постійного і тривалого за часом взаємодії з великою кількістю людей, коли існує необхідність проявляти різні емоції, часом неспівпадаючі з внутрішнім емоційним станом. Бувають ситуації, коли людина приносить свої потреби в жертву службовим, майже повністю забуває про себе і свою сім’ю. Це не правильно. Рабооа повинна залишатися роботою. Після закінчення робочого дня потрібно максимально відпочити, а для цього потрібно присвятити час своїй родині або спілкуванню з друзями.

Таким чином, виникає перша ознака синдрому вигоряння — психічне виснаження. Його симптоми не проходять повністю після відпочинку і нічного сну і швидко повертаються знову в робочій обстановці. Людина не може розслабитися протягом дня. А вночі, лягаючи спати, його денні проблеми не можуть залишити його в спокій. Це провокує безсоння. Якщо людині вдається все ж заснути, то подібний нічний сон приносить мало користі, тому що він є неглибоким. Отже, організм не відновлює витрачені днем ​​сили.
Друга ознака — особиста відстороненість або апатія. Виражається це в зникненні будь-якого інтересу до подій в особистому і тим більше професійного життя. Люди, з якими доводиться спілкуватися на роботі, починають дратувати і сприймаються як неживі предмети. У цьому випадку людина починає злитися на всіх без приводу, вступати в конфлікти, неадекватно поводитися з людьми.
Третьою ознакою є зниження самооцінки. Робота здається безрезультатною і безглуздою. Вона більше не приносить задоволення. Зникає цілеспрямованість, бажання домагатися більшого, робити кар’єру. Виникає ідейний вакуум, всі проблеми вирішуються шаблонно; креативність поступається місцем формального підходу. Людина вважає себе ні на що не придатним. У цей період людина стає недовірливим і образливим по відношенню до оточуючих. Він замикається в собі. Коло інтересів обмежується тільки роботою.
Найчастіше синдром вигоряння виникає у тих працівників, які відповідально підходять до виконання своїх службових обов’язків, вкладають багато сил в свою працю і більше націлені на сам трудовий процес, а не на результати. За свою працю вони розплачуються емоційним вигорянням. Але з цією проблемою можна впоратися, якщо дотримуватися деякі поради.
Яким чином можна собі допомогти в такій складній ситуації?
Психологи дають наступні рекомендації:
1. Визначте для себе короткострокові і довгострокові цілі. Адже добре відомо, що поділ довгого шляху на кілька коротких відрізків допомагає зберегти мотивацію і досягти кінцевого результату. Тільки такі цілі повинні бути чітко сформульовані, реально досяжні у визначені терміни.
2. Професійне вдосконалення та саморозвиток. Дають можливість по новому поглянути на роботу і особисте життя. Все нове змінює життя на краще. Вчитися і розвиватися ніколи не пізно, це піде тільки на благо.
3. Використання перерв у роботі, коли це тільки можливо. Наприклад, вихідні та відпустку потрібно використовувати для своїх особистих потреб, а не в службових інтересах. Кожну вільну хвилину потрібно присвячувати відпочинку: пасивному й активному. Потрібно більше гуляти, корисно займатися яким-небудь видом спорту або освоїти кілька методів релаксації — все це одночасно буде оздоровлювати організм і відволікати від робочих обов’язків.
4. Спілкування з близькими людьми. Відпочинок потрібно використовувати для спілкування зі своєю сім’єю і друзями. Іноді, правда, краще проводити якийсь час на самоті, щоб відпочити від людей. Не забувайте про друзів. Напевно, вони тільки того й чекають, коли ви запропонуєте їм посидіти в кафе або влаштувати пікнік. Приємне спілкування благотворно діє на психіку.
5. Повноцінний сон не менше 8 годин на добу. Для того, щоб добре і міцно спати, випийте на нолчь теплого молока з медом, або прогуляйтеся.
6. Висока фізична активність. Фізичне навантаження «спалює» негативні емоції.
7. Навички релаксації. Допоможуть швидше відновити сили.
8. Повноцінна сексуальне життя. Вона є хорошим джерелом позитивних емоцій. Також як і спілкування зі своєю другою половиною. Сімейні негаразди тільки посилюють перебіг емоційного напруження.
9. Захоплення і хобі. Допомагають відволіктися від будь-яких проблем, роблять життя цікавим і більш осмисленою. За допомогою хобі чи улюбленої справи, людина реалізовує себе, від цього збільшується його впевненість у собі й у власних силах.
10. Відмова від зловживання алкоголем і висококалорійною їжею. Марно «запивати» і «заїдати» негативні емоції. Ніщо так сильно не шкодить нашому організму, як шкідливі звички.
Перераховані вище рекомендації можна з успіхом застосовувати і з метою профілактики виникнення синдрому вигоряння.
Звичайно, бувають випадки, коли все це не допомагає, і симптоми емоційного «вигорання» тільки посилюються з часом. Це привід звернутися до фахівця. І дуже може статися, що даний вид трудової діяльності буде Вам протипоказаний, як невідповідний Вашим особистісним особливостям.

Будьте здорові і бережіть свою нервову систему!