Поради сторонніх про виховання вашої дитини і як на них реагувати

До ак тільки ви станете мамою, на вас неодмінно обрушиться лавина зауважень і коментарів з боку самих різних «компетентних» порадників з питань виховання вашого малюка. І щоб не потонути в потоці всіляких порад інших людей, постарайтеся виробити правильну систему поведінки і спілкування з ними. Про те, які вас можуть очікувати з оветило сторонніх про виховання вашої дитини і як на них реагувати, і поговоримо.


Якщо радять родичі

Для початку потрібно визначити ступінь важливості новоявленого порадника для вас і вашої родини. Безумовно, і ваша мама, і свекруха захочуть брати участь у вихованні малюка. Для них він кровиночка, спадкоємець. Тому під онуків нерідко хочеться вкласти те, що не було вкладено в дітей в силу браку часу і досвіду. Значить, до порад бабусь варто прислухатися! Правда, якщо вони діаметрально протилежні — будуть неминучі проблеми. Доведеться проявити наполегливість по відношенню як мінімум однієї зі сторін. Інакше ви загрузнете в стресах, поринете в них своєї дитини, і врешті-решт зляжете з приступом глибокої депресії.

Багато представників старшого покоління не довіряють сучасним лікарям і засобів догляду за дитиною (наприклад, підгузникам). Але все одно уважно вислухайте їх доводи і пообіцяйте обговорити це з вашим лікарем. Як правило, таким бабусям хочеться, щоб їх вислухали. Так покажіть їм, наскільки вам важливо їх думку, як сильно ви їх поважаєте. Якщо ви не живете разом, вам нічого не коштуватиме вчинити по-своєму. Намагайтеся спокійно реагувати на поради, і тоді конфлікт буде погашений, не встигнувши розгорітися.

Якщо свекруха постійно третирує вас спогадами на тему «Коли я була молодою мамою, то все встигала, а в тебе в будинку не прибрано й чоловік не годовані» — не звалювати вирішення проблеми на себе одну, дійте спільно. Наприклад, попросіть свекруха погуляти з малюком, щоб ви встигли навести вдома порядок і приготувати вечерю. Або зробіть навпаки — почастуєте свекруха чимось смачненьким, коли вона повернеться з прогулянки з онуком.

Матусі на лавочці

Приготуйтеся спочатку ставитися спокійно і трохи критично до негативних коментарів подруг і знайомих на адресу вашого малюка. Начебто нічого страшного ваша подружка не сказала, тільки: «А мій Павлуша в дев’ять місяців вже їсть з виделкою і ножем, а ще співає, малює і танцює!» І ви вже порівнюєте її дитини зі своїм, але, скільки не намагаєтеся, що не знаходите в своєму малюку подібних якостей. Через це у вас відразу виникає маса комплексів, вас постійно мучить думка: «Моя дитина відстає в розвитку, а я — нікчемна мати».

Женіть всі комплекси геть, тим більше що зайві негативні емоції вам ні до чого! Краще подумайте про те, що, по-перше, кожна дитина розвивається за своїм індивідуальним графіком. По-друге, ви дуже хороша мама, просто розвитком Павлуші займаються відразу дві бабусі, дідусь і няня, а ви поодинці і з дитиною управляєтеся, і ведете домашнє господарство. По-третє, згадайте старий анекдот про двох пенсіонерів, які самозабутньо брехали один одному про кількість амурних пригод. Так і ви дійте: говорите про виховання дитини, про його розвиток, досягнення. Адже ви ж не брешете! Ваша дитина в будь-якому випадку найкращий і особливий, навіть якщо він не вміє в свої вісім місяців грати на флейті.

Зовсім стороннє думка

Старенька, відпочивальниця на лавочці поруч з вами, зітхає про те, що в її час трава була зеленішою, а діти — воспитаннее? Не надавайте її словами великого значення. Це всього лише проблема віку, а значить, коли-небудь вона торкнеться і вас. Адже люди різних поколінь мають різне виховання. Старенька, вихована у часи «громадських судів», глибоко впевнена в тому, що ви просто жадаєте прийняти її поради про виховання вашого малюка. Що ви гостро потребуєте її корисних коментарях — навіть якщо ви бачите її перший і останній раз. Вона не розуміє, чому ви не хочете давати своїй дитині запропоноване їй печиво або шоколадку, адже вона дає ласощі з кращих спонукань! Про те, що у дитини є харчовий режим, що можлива алергія, та й, зрештою, просто в цілях безпеки не можна щось брати у чужих — про це «порадниця» не думає. Адже по суті їй немає ніякого діла до вашої дитини! Ось з такого розуміння її поведінки вам і треба виходити.

Тільки ні в якому разі не треба на стареньку злитися і вже тим більше грубити їй. Краще уважно вислухайте її поради і ввічливо перервіть: «Вибачте, нам пора додому, до побачення». Не бійтеся образити непрохану співрозмовницю. По-перше, якщо ви будете ввічливі, у неї не буде приводів бурчати на «нинішню невиховану молодь». По-друге, швидше за все, ви її більше не побачите. Так що не витрачайте нерви даремно!

Розставте пріоритети

Головне — пам’ятайте, що у всіх трьох випадках непрошеними з вашої точки зору порадниками рухають лише їх власні комплекси. Бабуся, яка дуже любить свого онука, не стане збивати з пантелику його молодих батьків. Впевнена в собі мама не почне приписувати своїй дитині ті знання і вміння, якими він свідомо не володіє в силу настільки ніжного віку. Пенсіонерка, у якої є своя благополучна сім’я, не стане вторгатися в чужу зі своїми зауваженнями.

Тому задумайтеся про те, що важливіше: вислухати новоявленого порадника, потім вступити з ним у марну дискусію і таким чином взяти на себе весь негатив від рідних і чужих — або огородити себе і свою сім’ю від цього. І якщо ви обираєте другий варіант, то просто ввічливо скажіть рідним, друзям і новим знайомим, що дуже цінуєте їх прагнення допомогти, але хочете спілкуватися з ними легко і радісно, ​​що не затіваючи повчальних бесід на теми про виховання дитини.