Сильна дівчина носить хлопця на руках

Раніше ніколи не виникало питань і розбіжностей, коли звучало твердження «чоловіки — сильна стать, а жінки — слабка». Ми і справді були слабкими і беззахисними, а чоловіки опікувалися нами, дбали, були справжніми здобувачами. Заради своєї дівчини, заради сім’ї і дітей чоловіки були готові буквально на все. Згадайте лицарські турніри, дуелі, сімейні чвари — всі вони були засновані на боротьбі. Боротьбі чоловіків за даму серця. Боротьбі людей за любов. Проте зараз ситуація трохи змінилася, пріоритети підлог змінили осі на протилежні, і тепер більш точним є вираз «сильна — жінка, слабкий — чоловік», нині сильна дівчина носить хлопця на руках. Чому все так? Чому ми перестали бути тими принцесами, заради яких здійснювалися подвиги? Або чому чоловіки перестали бути тими лицарями, які і здійснювали ці самі подвиги?


Отже, чи правда що в наш час сильна — жінка, слабкий — чоловік? Чому сильна дівчина носить хлопця на руках? Не в прямому сенсі, звичайно, а фігурально, хоча тут можна було б навіть сказати «носить на шиї». Не можна, звичайно, стверджувати з точністю в сто відсотків, що це — істина. І що справжніх чоловіків: сильних, мужніх, сміливих і відповідальних не існує, залишилися тільки жіночоподібні хлопчини? Сумніваюся, якщо чесно. Кожній з нас в житті зустрічалися такі от чоловіки, різного віку і статусів, сімейних положень, але все ж зустрічалися — тому хочеться вірити, що не все втрачено. Однак не можна заперечувати того, що відсоток чоловіків, уподібнюються дівчатам, невпинно зростає, що валить у печаль всіх, а особливо жінок. Адже й так «на десять дівчат за статистикою» самі знаєте скільки хлопців. А ще потрібно відняти з цих дев’яти хлопців алкоголіків і наркоманів, чоловіків з нетрадиційною орієнтацією. І що нам залишиться? Точніше, хто? Скоро почнеться справжня війна серед жінок за нормальних чоловіків. Як тут жінці не стати сильною?

Ну, а якщо без жартів, чому ж відбуваються ці процеси? Чому чоловіки слабшають, втрачають грань між статями? Чому жінки стають сильними і відповідальними, якщо раніше вони могли просто сидіти вдома, вишивати хрестиком і виховувати численних дітей?

Знаєте, як це називають у народі? «За що боролись — на те й напоролися». Зовсім недавно весь світ здригався під потужними революційними рухами, з прапорами і транспарантами скандують про те, що вони хочуть рівності статей. Чого тільки один фемінізм варто! Жінки, які ризикнули замість звичних спідниць і суконь надіти штани і курити в об’єктив камер, прагнути до кар’єрного росту і взагалі ні в чому не відставати від чоловіків. Ми самі хотіли бути сильними і незалежними — ось і отримали це. Хоча, звичайно, приписувати цю ідеологію всім жінкам не потрібно: більша частина з нас все ж бажала б бути жіночною, м’якою і трохи підвладній чоловікам. Залежати від них, покладатися на них. Знати, що на це міцне плече свого чоловіка вони можуть покластися, і що за його спиною завжди можна сховатися від життєвих перипетій.

Напевно, саме всі ці модні тенденції і західні віяння і зробили нас такими, поміняли чоловіка і жінку місцями. Хоча цікаво інше: звідки ці віяння народилися на Заході? Втім, там завжди зароджуються цікаві рухи, а ми з задоволенням перехоплюємо їх і приміряємо на себе, віддаючи данину моді. І, що дивно, часом навіть щиро віримо в те, що це принесе нам щастя!

Ось чому чоловік став такий слабкий? Тут питання навіть не у фізичному розвитку його мускулатури — це зовсім інше питання, хоча дуже прикро бачити молодого юнака з неабияким «пивним» животиком (так само як і дівчину, не стежить за собою — але це вже особиста справа кожного). Ми говоримо про слабкість моральної, душевної. Звідки беруться мляві і податливі «пластилінові» чоловіки, які ніколи нічого в своєму житті не домагалися, і більше того — навіть не хочуть це робити. Навіщо? Якщо спочатку є люблячі батьки, які забезпечать усім необхідним. Потім буде дружина, яка звалить на себе всю домашню роботу і встигне ще й побудувати кар’єру покруче, ніж її чоловік. І навіщо зайвий раз напружуватися? Це схоже на якийсь генетичний збій. Обмілів мужик нині, не той пішов: а виною тому спокуси, які чекають їх за кожним поворотом життя. У нас вони теж є, і чималі, але нас вони чомусь загартовують.

Сильна жінка — це наслідок виникнення слабких чоловіків. Адже хтось повинен бути сильним! Почалося все, мабуть, з того, що сім’я перестала бути найвищою цінністю в суспільстві. Знову ж таки, безліч спокус стали заважати стабільної відданості подружжя — хтось почав шукати собі когось на стороні, щоб скрасити похмурі звичні будні. Хтось з головою занурився в нове захоплення і забув про сім’ю. І найчастіше цим «кимось» був чоловік, так як він більш ласий на слабкості і поняття сім’ї у нього не таке міцне, як у жінок на підсвідомому рівні. А, залишившись наодинці, в 30-35 років у розбитого корита, маючи на руках двох діток і пару років досвіду роботи на м’ясокомбінаті, важко зрозуміти: що робити далі? А адже жити треба, треба дітей на ноги піднімати. Ось і звалила жінка на себе посильну ношу, пішла шукати кращої долі. А поруч з нею вже відтепер не була норовливий ледачий мужик, а слабкий люблячий хлопчина, який слухався кожній її команди і служив ланцюговим домашнім псом. Тільки користі від нього особливо не було, так як млявий і безініціативний. Вони знаходили один одного, такі парочки: сильна жінка і слабкий чоловік, слабка жінка і сильний чоловік. Тільки з роками перших ставало все більше, на жаль. А то й зовсім жінка залишалася одна, розуміючи, що тягар на її шиї у вигляді такого чоловік — просто зайва морока.

А чоловік слабкий працювати не хотів, але жити хотів добре. Ось і пішов мужик в Альфонси — загалом, став повією в брюках. А все тому, що комусь із жінок пощастило з грошима і вони могли жити, не напружуючись. А йому, такому милому і симпатичному, з ангельською посмішкою і кучерявих кучерями херувими, доводилося працювати, не шкодуючи себе. Втомився він, херувимчик-то. Притомився, життя солодкої захотів — і подався в фінансове рабство до сильної, але дурною жінці. Ось піди і зрозумій: чи добре бути сильною, щоб вік коротати зі слабким чоловіком?

Адже сильний чоловік таку ж сильну жінку не потерпить: конкуренція сувора, та й складно ужитися їм удвох, командирам. Ось і виходить: хотіли бути незалежними від чоловіків — стали незалежними від чоловіків. А тепер чоловіки залежать від нас. Тепер сильна дівчина носить хлопця на руках, годує з ложечки, як мале дитя. Не завжди, звичайно, але таке буває. Шкода, що час не можна повернути назад і потрапити в часи лицарів і дам, щоб щосили насолодитися товариством нормальних чоловіків!