Пам’ять дошкільника. Розвиваємо, враховуючи особливості

Мозок маленької дитини володіє дивовижною здатністю до запам’ятовування великих обсягів інформації. Між першим і третім роками життя дитина засвоює 2500 слів, т.е 3-4 нових слова в день. Дитина 3-5 років може читати невелику книжку: просто він мимоволі запам’ятав, про що йде мова на кожній сторінці. У дошкільнят пам’ять досягає піку свого розвитку і в подальшому, як вважають деякі дослідники, деградує. Батькам необхідно знати про особливості дитячої пам’яті і вміло користуватися цими знаннями.

Вся справа в тому, що в дошкільному віці пам’ять у дітей мимовільна і безпосередня, т.е вони запам’ятовують матеріал мимоволі (само собою) і без належного осмислення.

До 7-ми років ця здатність починає слабшати, зате починаються процеси формування довільного і осмисленого запам’ятовування. Які прискорюються в міру їх регулярного практичного застосування в школі і завершуються тільки через кілька років. Ось чому не рекомендується починати послідовне навчання до 6-ти років. Дошколятам запам’ятовування конкретної інформації за завданням педагога дається занадто важко. Малюки швидко забувають вивчене, плутаються, втомлюються і відволікаються.

Виходячи з того, що шкільне навчання вимагає високого рівня довільного запам’ятовування, батьки можуть ще до школи допомогти своїй дитині у розвитку пам’яті.

Що для цього потрібно?

По-перше, активно заповнювати «порожнечі» в пам’яті дитини, використовуючи можливості мимовільного запам’ятовування, т.к саме цей накопичений багаж допоможе дитині легше запам’ятовувати надалі іншу інформацію, асоціюючи її з уже відомими даними.

Розмовляйте з дитиною! Діти мимоволі засвоюють велику кількість слів, коли вчаться говорити.

Спілкуючись з дитиною, говорите йому назви предметів. Майте на увазі, що діти швидше запам’ятовують назви того предмета, на який дивляться, а не того, який вибирає батько.

Допоможе розширити словниковий запас і регулярне читання книг вголос, особливо в спеціально відведений час («казки на ніч»). Додатковий плюс — задоволення потреби дитини в підтримці і захисті.

Прослуховування аудіокниг також сприяє розвитку мимовільної пам’яті. Дослідники відзначають, що активне співпереживання герою при сприйнятті літературних творів дозволяє дитині зрозуміти і запам’ятати зміст твору.

У дошкільному віці доцільно навчання дитини іноземним мовам, тому воно на 70% складається зі звичайної «зубріння» без осмислення.

По-друге, необхідно починати розвиток довільної опосередкованої пам’яті. Російський психолог Л.С. Виготський, який вивчав проблеми пам’яті у дітей, наполягав на тому, що для того щоб допомогти вчитися і запам’ятовувати конкретну інформацію маленькій дитині потрібно всього лише підказати методики (стратегії), які він може використовувати.

Повторення вголос інформації — найбільш проста і поширена стратегія, яку з успіхом використовують діти більш старшого віку. Тут важливо навчити дитину не просто повторення, а відстроченого повторення (через проміжок часу). Не тільки вголос, але і про себе.

Наступна стратегія — запам’ятовувати одні предмети за допомогою інших (використання асоціацій). На що схожа цифра «8», літера «Г» і т.д. Даний прийом стимулює також розвиток розумової діяльності.

Класифікація або угруповання — більш складна, але більш корисна методика. Вона вчить дітей порівнювати предмети, виділяти в них подібності та відмінності, об’єднувати за будь-якою ознакою (їстівне — неїстівне; тварини — комахи і т.д). І тут мислення є способом запам’ятовування інформації.

Якщо навчання відбуватиметься під час гри, з використанням яскравих картинок, образів — засвоєння інформації буде краще.