Причини запаморочень і методи лікування

Не відкладайте візит до лікаря. Нехай наша голова паморочиться лише від приємних хвилювань. Підступність нападів запаморочення в тому, що вони, як правило, застають нас зненацька. Посеред буденної активності, на вулиці, в транспорті раптом починається непроханий атракціон. Якщо ви знаходитесь поза домом, постарайтеся сісти і якийсь час не рухатися. Будинки необхідно прилягти і на час закрити очі. Найбільш частою причиною запаморочення:
— Минущі порушення мозкового кровообігу;
— Травми голови і шиї;
— Різке зниження артеріального тиску;
— Інсульт;
— Пухлина;
— Епілепсія;
— Розсіяний склероз.


Спочатку зі скаргами на запаморочення необхідно звернутися до лікаря-невролога. Не дивуйтеся, якщо доктор почне з «пристрастю» випитувати у вас подробиці цього феномена. Справа в тому, що суб’єктивно пацієнту може здаватися, що він відчуває запаморочення, а насправді це може бути просто почуття нудоти або нездужання. Такий вид «кружляння голови» називається помилковим. Критерієм істинного запаморочення буде згадане вище відчуття обертання або свого тіла, або навколишніх предметів. Також детально ви повинні розповісти, коли і на тлі чого виникли ці відчуття. Лише в такому випадку лікар зможе поставити правильний діагноз. Зрозумійте, що правильний діагноз зможе допомогти не зволікати з лікуванням, а відразу ж йти до одужання. Завдяки чому ви менше постраждаєте від побічних ефектів з боку хвороби. Це позитивно позначиться на всьому організмі.
В якості додаткових методів дослідження, можливо, знадобиться проведення електроенцефалографії, УЗД судин шиї та голови, а може, й більш серйозних методів, таких як комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія.
У нашому організмі існує ціла система, відповідальна за відчуття рівноваги. Називається вона вестибулярної і включає в себе три анатомічні структури: орган зору, власне вестибулярний апарат, розташований у внутрішньому вусі, і м’язовий, або пропріоцептивної, аналізатор. Від них сигнал по нервових волокнах, як по телефонних дротах, надходить в «координаційний центр» — головний мозок. Там розшифровується і формується зворотний сигнал-вказівку, що робити далі.
Порушення передачі сигналу на будь-якому з перерахованих рівнів може призводити до появи феномена запаморочення, або по-науковому вертиго. Залежно від точної локалізації пошкодження симптоми можуть видозмінюватися. Так, поразка центральних зон, тобто головного мозку, призводить до виникнення «центрального типу» запаморочення. Тоді людина буде явно відчувати обертання свого тіла або навколишніх предметів навколо себе. При ураженні нервових волокон або вестибулярного апарату з’являються відчуття «морської хитавиці», такий тип запаморочення названий периферичним.
За рідкісним винятком запаморочення приносить масу додаткових неприємних симптомів. Нудота, блювота, надмірна пітливість, сухість у роті часто супроводжують вертиго, відносяться ці реакції до психовегетативним розладів. Подібний феномен виникає через тісному взаємозв’язку двох систем — вестибулярної і вегетативної. Внаслідок цього будь-яка поразка вестибулярної системи спричиняє розвиток вегетативних розладів.
Причини запаморочення різноманітні і численні. В залежності від рівня ураження виділяють такі причини:
— Ураження головного мозку;
— Поразка периферичного аналізатора (зорового чи власне вестибулярного);
— Ураження периферичних і центральних нервових волокон.