Нервова анорексія у жінок зрілого віку

Досягаючи зрілого віку, багато жінок починають більш критично ставитися до своєї зовнішності і, зокрема, до стану своєї фігури. При цьому часто своєму власному режиму харчування приділяється набагато менше уваги, ніж до заміжжя. І ось, в один прекрасний момент, підійшовши до дзеркала і зневірившись застебнути блискавку на своїй колись улюбленої міні-спідниці, жінка в жаху вигукує: «Який жах! Я ж так розповніла!» Вихід із ситуації бачиться тільки один: терміново сісти на саму жорстку дієту або зовсім зайнятися голодуванням. Але будьте обережними! У такому стані і при таких настроях нервова анорексія у жінок зрілого віку — це майже класичний медичний випадок.


Дійсно, після вступу в шлюб і народження дитини багато представниць прекрасної статі стають набагато більш стурбованими веденням сімейних справ — вихованням дітей, приготуванням їжі, пранням, прибиранням і т.д. Своєї зовнішності жінки зрілого віку, як правило, приділяють кілька меншу увагу до тих пір, поки знайомі чи близькі люди не починають жартівливо відгукуватись про наявність у них надлишкової маси тіла. Рішення проблеми появи «зайвих» кілограмів багато в чому залежить від психоемоційної стійкості представниць прекрасної статі. Якщо жінка емоційно врівноважена, то дружні зауваження про її повноті вона швидше за все сприйме абсолютно безболісно і спробує грамотно виправити ситуацію — більш уважно планувати свій раціон, обмежити вживання висококалорійних продуктів, збільшити рухову активність за рахунок відвідування тренувань у спортивних секціях.

Однак, якщо жінка дуже чутлива до зауважень з боку, то подібні висловлювання можуть вкрай негативно позначитися на стані її психіки. В такому разі у неї може почати розвиватися нервова анорексія — відмова від прийняття їжі, обумовлений порушенням нервово-психічного стану людини. Досягаючи зрілого віку і помічаючи у себе поява надмірної ваги, жінка починає побоюватися всіляких неприємних ситуацій, пов’язаних із станом своєї фігури: втрата привабливості для осіб протилежної статі, боязнь бути покинутою чоловіком, глузування колег по роботі і т.д. На психологічному рівні починає розвиватися огиду до продуктів харчування та до самого процесу прийняття їжі. У результаті голодування, що спостерігається при настанні нервової анорексії (яку медичні працівники вважають самої що ні на є справжньою і досить небезпечною хворобою) жінка швидко втрачає вагу, але при цьому витрачаються не тільки жирові відкладення, але і м’язова тканина. Жінка швидко худне, при цьому її організм досягає крайнього ступеня виснаженості, і без психолого-медичного втручання може наступити летальний результат.

Допомога для жінок зрілого віку, які страждають нервовою анорексією, насамперед повинна полягати в ефективних консультаціях з боку медичного психолога (при цьому навіть може знадобитися медикаментозне лікування), створенні сприятливої ​​психологічної атмосфери і доброзичливості з боку рідних і близьких, виконання рекомендацій дієтолога. Головне, що повинні зробити всі представники найближчого оточення для хворої нервовою анорексією — це дати їй зрозуміти, що надмірна вага жінки жодним чином не впливає на її сприйняття іншими людьми.

А тим жінкам зрілого віку, які надмірно переживають за стан своєї фігури через наявність у них «зайвих» кілограмів, ні в якому разі не слід впадати у відчай і депресію (що буде серйозними передумовами для розвитку нервової анорексії). Найкраще ретельно планувати свій раціон відповідно до рекомендацій фахівця-дієтолога і намагатися вести активний спосіб життя — це основні складові успішної боротьби з надмірною масою тіла. При наявності позитивного настрою і бадьорості духу можна зовсім не побоюватися розвитку такого страшного захворювання, яким є нервова анорексія.