Шкода і користь сої

Після розпаду Радянського Союзу, де продукти харчування перевірялися на відповідність державному стандарту (ДСТУ), в російську харчову промисловість стрімко увірвалася соя, або як її ще називають, китайський олійний горох. Її стали повсюдно додавати до ковбасних виробів і в м’ясні фарші. Численні фірми, що продають продукти виключно з сої, виросли як гриби після дощу. Зараз на прилавку будь-якого магазину можна знайти соєвий соус, який цілком можна вважати самостійним інгредієнтом. Шкода і користь сої — на цю тему давно сперечаються фахівці. Сьогодні ми постараємося знайти істину.

Вирощувати сою почали ще в стародавньому Китаї, вона також популярна в Японії та сусідніх азіатських державах, де зайняла місце основного продукту національної східної кухні. Соя належить до сімейства бобів і служить джерелом рослинного білка. Французи першими в Європі відкрили для себе сою ще в XVIII столітті. Будучи повноцінною заміною продуктів тваринного походження, соя продовжує своє переможний хід по всьому світу. Ёе широко використовують в вегетаріанської кухні, вона так само є дієтичним засобом у терапії ожиріння.


Користь сої обумовлена ​​тим, що вона містить в собі повноцінні білки, нічим не поступаються білків тваринного походження. Соя також містить жири, вуглеводи, клітковину і таке важливе для організму людини речовина, як лецитин, регулюючий холестерин в крові, він бере безпосередню участь у процесі відновлення клітин мозку і здатний пригнічувати накопичення жирів в печінці. Лецитин зберігає молодість людини, посилюючи пам’ять, концентрацію, сексуальну і рухову активність. У сої містяться такі корисні для організму речовини як генестеін і фітинової кислота, що перешкоджають росту злоякісних пухлин, вони служать для профілактики серцево-судинних захворювань. Також є від постійного вживання сої користь — вона сприяє виведенню з нашого організму радіонуклідів, що, швидше за все, служить причиною довгожительства серед азіатських народів.

Іноді люди не переносять білки тваринного походження — це виражається в проявах алергічних реакцій, таким людям варто придивитися до сої, як до повноцінну альтернативу м’ясних і молочних білків. Рекомендується вживати соєві продукти людям, страждаючим ішемічною хворобою серця, атеросклерозом, хронічним холециститом, гіпертонією. І це не весь перелік захворювань, при яких показано вживання сої — це і цукровий діабет, ожиріння, артрити, артрози й інші проблеми з опорно-руховим апаратом.

Однак і про шкоду сої слід сказати. Незважаючи на те, що властивості цього бобової рослини широко розрекламовані виробниками харчових продуктів, соя може надавати гнітюче дію на систему ендокринних залоз, оскільки містить ізофлавони — це речовини, схожі з жіночим гормоном естрогеном. Тому дітям вживати продукти, що містять сою, вкрай небажано з тієї причини, що у них може виникнути гормональний дисбаланс, порушитися робота щитовидної залози, ранній початок циклу у дівчаток, а у хлопчиків, навпаки, може спостерігатися уповільнення фізичного розвитку. Хоча, в цілому, ізофлавони і мають досить велику користь для жіночого організму, все ж медики не рекомендують вагітним жінкам вживати в їжу соєві продукти, оскільки вони можуть призвести до патології головного мозку ембріона.

За нещодавно отриманими даними досліджень вчених, вони прийшли до висновку, що вживання в їжу соєвих продуктів у великих кількостях може погано позначитися на мозковому кровообігу і привести до розвитку хвороби Альцгеймера. Крім того, соєві продукти не рекомендується вживати людям, схильним до утворення каменів і піску в нирках і в сечовому міхурі у зв’язку з високим вмістом щавлевої кислоти в сої.

По сьогоднішній день в науковому світі не можуть прийти до консенсусу з приводу користі і шкоди сої. Треба думати, що якщо соя натурально вирощена, а не є генетично модифікованим продуктом, то корисні якості даного продукту значно переважують його шкідливі властивості. З усього цього варто зробити висновок, що вживання соєвих продуктів — це самостійне рішення кожної окремо взятої людини.