В яку пору року краще робити щеплення?

Головна мета імунопрофілактики — запобігти епідемії захворювання. Чим більше людей має імунітет до тієї чи іншої інфекції, тим менше шансів у дитини зустріти хворої людини. Так в яку пору року краще робити щеплення і навіщо?

Чи може годуюча мама передати свій імунітет дитині?


Зазвичай так і відбувається. Якщо мама хворіла дитячими інфекціями або прищеплювалася від них, в її організмі «курсують» захисні антитіла, які вона передає дитині разом з молоком. Ось чому кір, краснуха, вітрянка у дітей до Напівгола — рідкість. Потім такий «привнесений» імунітет слабшає. Тут і приходять на допомогу щеплення. Краще почати вакцинацію до того, як крихту відлучать — від грудей.

Чи можна робити кілька щеплень одночасно?

Так, і для цього існують спеціальні асоційовані вакцини, наприклад ЛКДС. Вони містять у собі кілька компонентів проти різних збудників, які не «змагаються» один з одним (для перевірки сполучуваності вакцин розроблені спеціальні таблиці). Одночасна вакцинація хороша тим, що не травмує дитину зайвими уколами нього не потрібно по десять разів відвідувати поліклініку де легко підхопити, наприклад, ГРВІ.

Чи можна міняти препарати в ході вакцинації?

Від одного і того ж захворювання може існувати відразу декілька вакцин різних виробників. Одні ефективніше, але рідко обходяться без наслідків, інші безпечніше, зате дорожче. Якщо в поліклініці раптом не виявилося потрібної вакцини, її, як правило, можна замінити Взаємозамінні вакцини проти дифтерії, правця та кашлюку, жива і інактивована поліомієлітна, різні вакцини проти гепатитів А і В. Повторне введення живої вакцини також не вимагає обов’язкового застосування одного і того ж препарату. Замінні все X І Б — вакцини, ліцензовані в Росії.

Навіщо робити кілька однакових щеплень?

Багаторазова вакцинація потрібна, щоб утворився стійкий імунітет від деяких хвороб. Щеплення від дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, гепатиту В роблять у кілька етапів з інтервалом в 45 днів. А ось від кору, свинки або туберкульозу одного щеплення достатньо, щоб виробити імунітет на довгі роки (ревакцинація відбувається раз на 6-7 років).

Чи може захворіти щеплена дитина?

Дуже рідко, але все ж це не виключено. Причин тому маса, починаючи від неправильного зберігання вакцини і закінчуючи індивідуальними особливостями організму. На ефективність вакцини може впливати і вік дитини, і характер харчування, і навіть клімат тієї місцевості, в якій живе малюк. Ось чому так важливо дотримуватися календаря щеплень або індивідуального графіка вакцинації, розробленого лікарем, не вводити під час планового щеплення нових прикорму і відмовитися від інших «експериментів» над дитиною: поїздок на море, відлучення від грудей і т. Д. Про те, що щеплення пов’язана з ризиком для малюка, лікар може здогадатися, заглянувши в медичну карту. Поствакцинальні ускладнення вірогідні, якщо у дитини: підвищено внутрішньочерепний тиск, спостерігався судомний синдром та інші патології нервової системи; є виражена алергія, атонічний дерматит і т, п .; весь рік — нескінченні ГРВІ, перебіг хвороби гостре і вона довго не

Проходить;

є хронічні захворювання; спостерігалися «неправильні» реакції на попередні щеплення. Тому ще до початку вакцинації батькам варто отримати схвалення не тільки педіатра, але й інших фахівців, зокрема невропатолога, в ідеалі рішення про щеплення повинен приймати лікар-імунолог за результатами всебічного обстеження (включаючи загальний аналіз крові та сечі).

Які можливі реакції на щеплення?

Вакцинація — це введення в організм чогось незвичного, стороннього. Навіть якщо дитина зовні спокійний, в його організмі йде неабияка боротьба — сама по собі вона благотворна, адже в ході неї якраз і виробляється імунітет. Іноді, втім, відгомони цієї боротьби вириваються на поверхню — тоді можливі загальні та місцеві поствакцинальні реакції. До перших відносяться підвищення температури, нездужання, головний біль, зниження апетиту; до других — почервоніння і болючість тканин, ущільнення у місці введення препарату, запалення прилеглих лімфатичних вузлів. Всі ці реакції, як правило, швидкоплинні. Якщо ж нездужання затягується — тримається температура, не спадає набряк, — можна говорити про поствакцинальні ускладнення, необхідна консультація лікаря. Ускладнення часто
плутають зі звичайним захворюванням. Справа в тому, що щеплення тимчасово послаблює імунітет — він «відволікається» на введеного збудника або його компоненти, А значить, організм стає беззахисним перед іншими інфекціями, прихованими до пори до часу або явними. Але в даному випадку щеплення — не причина, а умова, таке ж, як, наприклад, переохолодження або стрес.

Які найбільш часті побічні реакції?

Найпоширеніша — алергічна реакція на компоненти вакцини. Саме тому за три дні до і три дні після вакцинації рекомендується давати дитині антигістамінні. Підвищення температури тіла і роздратування в місці уколу теж досить звичайне (і нормальне) явище. Важливо розуміти, що можливі побічні явища пройдуть, зате завдяки щепленню у малюка залишиться потужний захист на все життя. У разі відмови від вакцинації ви ризикуєте найголовнішим — здоров’ям дитини і навіть його життям. Безумовно, до будь щепленню варто серйозно готуватися: дитина не повинна боліти навіть ГРВІ протягом як мінімум двох тижнів до уколу, не можна щепитися на тлі стресових станів і т. Д. У випадку, якщо у малюка проблеми зі здоров’ям, можна за участі лікаря вибирати між аналогами вакцин. Лікуючий педіатр, який знає особливості вашої дитини, може дати тимчасовий відвід, відстрочку від вакцинації, але не більше того. Не варто серйозно ставитися до страшних історій про згубні вакцини, якими переповнені батьківські форуми. Ваш єдиний порадник — лікар, який несе відповідальність за здоров’я малюка. І ще ваш власний розум.

Коли і від чого прищеплювати грудничка?

Календар профілактичних щеплень встановлює наступний графік.

12:00 — перша вакцинація: гепатит В.

3-7-й день — вакцинація: туберкульоз.

1 місяць — друга вакцинація: гепатит В.

3 місяці — перша вакцинація: дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт.

4,5 місяці — друга вакцинація: дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт.

6 місяців — третя вакцинація: дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; третя вакцинація: гепатит В.

12 місяців — перша вакцинація: кір, епідемічний паротит, краснуха,

18 місяців — перша ревакцинація: дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт.

20 місяців — друга ревакцинація: поліомієліт. З цих профілактичних щеплень обов’язковою є протитуберкульозна; згоди на неї у батьків зазвичай навіть не питають: дитину виписують з пологового будинку тільки після введення йому відповідної вакцини — БЦЖ.

Щось новеньке

Провідні російські педіатри ратують за включення до Національного календаря щеплень нових вакцинацій: від пневмококової інфекції, від ХІБ-інфекції та від вітряної віспи. Пневмококова інфекція викликає як поширені отит і синусит, так і страшні захворювання — пневмонію, менінгіт, сепсис. Пневмокок особливо небезпечний для маленьких дітей через особливості будови цієї бактерії: вона має міцну полисахаридную оболонку, з якою не справляються імунні клітини дитячого організму, пневмокок швидко еволюціонує і втрачає чутливість до антибіотиків. Через зростання резистентності штамів лікувати захворювання з кожним роком все складніше. Значно простіше йому запобігти «. У США і багатьох країнах Європи це щеплення входить в національні календарі вже кілька років. Гемофільндя інфекція типу В (ХІБ-інфекція) — широко поширений збудник важких захворювань [менінгіт, пневмонія], в основному у дітей до шести років . ВООЗ рекомендує включення ХІБ-вакцинації до національних календарів у всіх країнах. Вітряна віспа вважається невинною дитячою болячкою. При цьому мало хто знає, що надзвичайно заразна «вітрянка» може стати причиною важких ускладнень — аж до запалення оболонок мозку. Ця дитяча хвороба дуже погано переноситься дорослими, які свого часу не перехворіли нею (імунітет від перенесеної вітряної віспи — довічний). Тому дитину і не хворів в дитинстві вітрянкою дорослого краще захистити. Тим більше що переноситься щеплення легко і без наслідків.