Валерія — «непідконтрольних / Out Of Control»


Аналога такому подвійному альбому навіть не пригадати. Виданий у подарунковому оформленні двійник складається з російськомовного та англомовного альбомів, що перетинаються між собою на десяток пісень. Справа в тому, що Валерія зараз штурмує командні точки самого натурального англійської шоу-бізнесу. І пісні англійською — не дурощі, але сувора необхідність.

Тому підтягнуті, за військовою термінологією, найпотужніші сили. Більшу частину пісень написав Сергій Галоян, автор перших хітів «Тату». Серед інших відомих імен — автор Шаде Ray St. John, саунд-продюсер «Queen» David Richards (успішно дебютував в якості поета-пісняра), автор Avril Lavigne і Gwen Stefani — Chantal Kreviazuk. Завершується англомовний альбом кавер-дуетом з Робіном Гіббом з репертуару «Bee Gees», — могутнім фінальним акордом.

Поки для нашого вуха одні й ті ж пісні звучать куди звичніше російською мовою. Рідною мовою Валерія постає витончено-жіночною, не нехтуйте чарами примарною слабкості або проникливою сентиментальності.

Розпочатий на альбомі «Ніжність моя» (2006) процес кристалізації посилити гітарного іміджу Валерії розквітає в новій роботі зовсім несподіваними гранями. «Поза грою» відсилають спочатку до построк, але приходять до рок-мейнстриму.

«Непідконтрольних» мутує від поп-балади до стадіону поп-року масштабу Мадонни, а потім в глибини мудрованій електроніки IDM.

Словом, жонглювання жанрами говорить про ступінь внутрішньої свободи авторів і про певну сміливості продюсера і його співачки. Це ж якість є серйозним мінусом — оновлена ​​Валерія з великою кількістю гітарних партій може подрастерял серйозну частку своїх колишніх прихильників, а от чи приймуть її шанувальники менш попсової музики — дуже велике питання.

На англомовному альбомі, крім потужного каверу «Бі Джиз» «Stayin ‘Alive», є запам’ятовується хіт «The party’s over». Валерія англійською звучить куди більш жорстко, крикливо, майже істерично. Жодної спокійно обговорені-проспіваній фрази.

Задум зрозумілий — заглиблюватися в r’n’b бажання не було, а бути етнографічної російської бабою в кокошнику бажання ще менше. Тому уривчасті кінці фраз, чимось нагадують «Тату», і агресивна вокальна подача. Про потенційного успіху в Англії нехай судять рецензенти NME і «Times», але в Росії такий металізований вокал навряд чи буде мати успіх.

В цілому, новий альбом Валерії викликає законну гордість «за наших». Співачка вступила в неформальний клуб високоякісної поп-музики за євростандартами — настільки ж високотехнологічні альбоми випустили вже «Тату» та Сергій Лазарєв. У Лазарєва, на відміну від «Тату», не вийшло зробити суперхіт, цим же «грішить» і новий альбом Валерії. Однак претензії співачки на те, щоб називатися російської Мадонною, після виходу «непідконтрольних / Out Of Control» цілком обгрунтовані.