Нерозділене кохання — як від неї позбутися?


Хто закоханий, той знає — почуття це непередаване. Такий політ душі, таку безпричинну радість неможливо відчувати ні при якому іншому стані. Тому й так легко визначити — любиш чи ні. Але що змінюється і як, якщо твоя любов не взаємна?


О, багато чого змінюється! Особливо, коли це вже стає очевидним. Поки залишається можливість створювати ілюзію взаємності і жити нею, обманюючи себе, ще можна відчувати себе в якійсь мірі щасливою. Але от як бути, коли вже всі знаки над «і» розставлені, і не залишилося ні сумнівів, ні надії? Як пережити цей кошмар, як вижити? Як позбутися від спогадів і гложущей туги й болю, що роздирає серце?

Мало хто повірить, але є готовий рецепт. Він відомий давним-давно, він простий і складний одночасно. Просто тому, що гранично ясно, що потрібно робити. А складний тому, що дуже важко перебороти себе. Насправді, питання, якщо його сформулювати так — нерозділена любов: як її позбутися? — Некоректне. Так, любов буває і нерозділене, але позбавлятися від неї насправді не слід. Краще позбутися від невірного до неї відношення.

Насамперед, що таке любов? Стан душі, що характеризується відчуттям щастя і радості. Так навіщо ж від цього позбавлятися? Хіба є той, хто не хоче бути щасливим? Чомусь мало зараз хто задає собі це питання. Якщо любов безмовна, відразу ж клеїться ярлик — «нещасна любов». І відбувається це тому, що любов до себе пересилює і затьмарює все інше. Причому настільки сильно, що залишається непомітним очевидний абсурд словосполучення — якщо любов це щастя, то як же щастя може бути нещасним?

В дійсності, нещасної любові не буває. Буває лише неправильне трактування поведінки коханого або коханої, яка передбачає взаємне почуття. Всі надії, очікування і модель щасливого майбутнього неодмінно тісно з ним пов’язані, не допускаючи ніякої іншої можливості. Але ж це інша людина, зі своїми почуттями, своїми неприязнь і симпатіями. І якщо його серце тобі не належить, в чому його вина? У тому, що ти звів замок на піску? У тому, що ти навіть в любові залишаєшся споживачем, і не готовий прийняти у відповідь «ні»?

Задумайся, чи так уже ти — «потерпіла сторона», якій тільки й залишається, що себе жаліти? Що змінилося від того, що ти дізнався правду — твоєї любові судилося бути нерозділеного? Ти став менше любити?

Повір, щиро люблячим людям не потрібні нічого. Їм добре відома проста до геніальності істина — в любові головне не отримувати, а віддавати. А тому і щасливим бути насправді дуже просто: люби і не чекай нічого натомість. Адже саме почуття любові, доступне людям, — це вже велике щастя.

Тобі погано через нерозділене кохання? Спробуй на мить уявити, що предмет твого обожнювання раптом зник назавжди. Що ти відчуєш при цьому? Якщо нічого або полегшення, то клініка, як кажуть, ясна — ти не любила, так що все це скоро пройде, як нежить. А якщо серце стислося і похололо, якщо тут же народилася думка «ні, тільки не це!», То можеш себе привітати — твоя любов справжня, сильна і глибока. І, швидше за все, ти тут же зрозумієш ще й те, що для щастя тобі потрібно тільки знати, що улюблений десь тут, поруч, на цій планеті. Він живий, здоровий, щасливий, і нехай навіть це щастя йому даруєш не ти. Головне — у тебе є любов, яку ніхто відняти не зможе.

Якщо ти як випливає подивишся на все з цієї позиції, переймешся тим, що зрозуміла, то ти досить скоро знову знайдеш рівновагу і повернешся в світ радості і щастя. Справді, ті, хто впадає в депресію або намагаються покінчити з собою через нерозділене кохання, намагаючись позбавитися від страждань — насправді просто слабкі люди і егоїсти. Їх власне щастя для них важливіше любові, важливіше щастя коханого.

Але ти не така, вірно? Ти знаєш тепер рецепт непорушного щастя — він простий і перевірений століттями. І потрібно всього лише трохи допомогти собі — навчитися любити щиро, самовіддано, незалежно від того, що буде далі і чи буде взагалі щось. І це — найпростіший і дієвий спосіб позбавитися від нерозділеного кохання, яка всього лише шлях до щастя.