Як змусити себе працювати після тривалої перерви

Добру справу — відпустка. Можна пів дня валятися в ліжку, а потім ліниво пити каву під новини і роздумувати про те, виходити сьогодні на вулицю, або й без хліба можна день прожити. Або ж взяти путівку, і махнути куди-небудь в далекі краї, куди не подзвонить начальник з вимогою негайно вирішити якусь архіважливу проблему прямо зараз, і де не треба піклується «про хліб насущний» у вигляді приготування сніданку-обіду-вечері, їх і так нам подадуть. Ось тільки відпустку так швидкоплинний, що ось тільки-тільки перед нами цілий місяць відпочинку та нічогонероблення, і ось різко так вже все: життя скінчилося і завтра треба на роботу. Як змусити себе працювати після тривалої перерви?


І начебто як відпочили за час відпустки непогано, і сил піднакопичили, і можна було б з такими силами гори звернути, ріки назад повернути … От тільки прийшовши в рідній офіс і бачачи свій стіл з купою паперів та курних монітором, ти різко починаєш розуміти — не хочу, та й не можу. Ти прикладаєш купу душевних сил, щоб налаштувати себе на робочий лад, починаєш усередині щось робити 5 хвилин, 10 і 15. А потім розумієш, що в тебе затекла шия і спина, десь пропала твоя ручка (адже тільки що була поруч, ну от тут же була), колеги поруч по телефону говорять так, немов намагаються докричатися до Марса, весь офіс виглядає огидним і похмурим і ти хочеш негайно втекти звідси, хоча до виходу у відпустку все було просто відмінно.

Дізнаємося себе? Вітаю, ви стали жертвою поствідпускного синдрому. І явище це аж ніяк не таке рідкісне: їм страждають приблизно половина всіх працюючих. Це проявляється у вигляді стресу, роздратування, незрозумілого почуття тривоги і нервозності. Цей синдром викликає часті головні болі, болі в грудях, викликає безсоння, і при його наявності, найголовніше, абсолютно не хочеться працювати! Причому не хочеться до такої міри, що американські дослідники навіть підрахували: приблизно 80% всіх заяв про відхід пишуть саме після відпустки, коли людина повертається на роботу і розуміє — потрібно терміново щось міняти прямо зараз.

Хоча так чинять не всі страждають цим синдромом. Деякі намагаються продовжити час відпустки, і йдуть на лікарняний, або в додаткову відпустку за свій рахунок.

Ну а найсвідоміші екс-відпускники намагаються виправити дану ситуацію, і допомогти собі подолати як зниження працездатності, так і погіршення здоров’я і настрою.

На думку психологів цей синдром з’являється у людей через наступних причин:

Під час відпустки людина абсолютно перестає дотримуватися якогось певного ритму, лягає спати глибоко за північ і встає тоді, коли працюючі встигли вже навіть зробити обідню перерву.

Любителі екстремальних видів відпочинку встигають за час відпустки втомитися так, що їх організм просто вимагає собі періоду спокою і сну.

За час відпустки з’явилася звичка все робити неспішно, «з лінню», і організм відвик «метатися» по квартирі в пів на сьому ранку в пошуках одягу.

Так само людина встигає звикнути самостійно вибирати — чим зайнятися в першу чергу, а що можна спокійно відкласти на потім. З виходом на роботу ця свобода вибору у нього втрачається — є те, що треба зробити, і зробити саме зараз.

Ну і після відпустки людина починає чітко розуміти, що йому не подобається його робота, він не отримує від неї ніякого задоволення, а значить його туди і «ноги не несуть».

А значить, щоб убезпечити себе від отримання поствідпускного синдрому, відпустка варто проводити так, щоб по мінімуму порушувати ваш звичний ритм (не лягає спати ну дуже пізно, і вставати на годину-дві пізніше від звичайного часу, а не на заході). У випадку, якщо ви кудись їдете, не виходьте на роботу відразу ж після повернення, розрахуйте дату свого повернення так, щоб у вас ще залишалися день-два на відпочинок і відновлення. Ну і за день до виходу на роботу постарайтеся «спуститися з небес на землю» і почитати корпоративні новини, освіжити в пам’яті деякі дані, з якими ви працювали до виходу у відпустку, зв’яжіться з колегами і поцікавтеся — що нового відбулося у вашу відсутність.

У день виходу на роботу по дорозі постарайтеся згадати — що хорошого дає вам ця робота, постарайтеся розпланувати свій день так, щоб кожну годину у вас було хвилин 10 на відпочинок. Під час перерви не залишайтеся на своєму робочому місці — краще вийдіть на вулицю і подихайте повітрям. І не беріть з собою свої відпускні фотографії — тільки душу собі розтривожить ними, і не зможете налаштуватися на робочий лад. Ну і, звичайно ж, хваліть себе за кожен успіх, за кожне виконане завдання (навіть якщо воно було зовсім невеликим) — адже від начальника такого визнання ви можете і не дочекатися.

Як змусити себе працювати після тривалої перерви? Якщо всі ці поради не допомогли, і працювати за раніше немає ніякого бажання … Тоді може варто задуматися — а раптом ви входите в число тих самих 80% відпускників, і вам пора задуматися про зміну своєї діяльності?