Як жити з сусідами


У світ кожної людини входять люди, з якими він спілкується і які вплинули на його життя в дитинстві, юності, зрілості. Дорослішаючи, людина все більше сам вибирає собі оточення і способи спілкування з різними людьми. Однак, в життя кожної людини включені і ті люди, яких він бачить щодня, з якими він спілкується кожен день, але не вважає, що спілкування з ними впливає на його життя. Мова йде про сусідів.

Часто, згадуючи своїх знайомих, про сусідів згадують у саму останню чергу, але ж це люди, які живуть з нами буквально «через стінку» і які вільно або мимоволі, хочемо ми того чи ні, впливають на наше життя. Давайте дізнаємося, хто такий «сусід» і розв’яжемо, як з ним жити.

«Чужий» сусід

Ви помічали, що часто, говорячи про сусідів, багато хто згадує саме тих людей, які доставляють проблеми — шумлять, бешкетують, пліткують, роблять зауваження і т.д.? Тобто саме поняття «сусід» у повсякденному житті носить більше негативне забарвлення, воно навантажується невибагливими ярличками, які з часом переростають у стійку характеристику людини. Він «поганий», «не свій», «чужий». Насправді відбувається це невипадково.

Багато вчених вважають, що людська агресія на сусіда сидить у глибинних шарах підсвідомості і йде з кам’яного століття, коли боротьба за існування і збереження роду вчила людей диференціювати все навколишнє на «своє» і «чуже». Це відбувалося, коли йшли війни за ресурси, території, потомство; коли виникнення на території громади, яка могла обчислюватися тисячами квадратних кілометрів, виявлявся чужинець. І саме тому, як кажуть антропологи, соціологи, сучасній людині, за відсутністю воєн, необхідно цю агресію реалізувати зовні у вигляді створення образу ворога. «Ми» будинку відпочиваємо — «вони» байдикують, «ми» святкуємо день народження — «вони» гуляють з ночі до ранку, «ми» робимо ремонт, коли випадає вільна хвилинка — «вони» стукають день і ніч безперервно, «ми» завжди робимо зауваження у справі — «вони» сунуть ніс не в свої справи.

Цілком природно, що в’їжджаючи в нове житло, нехай навіть тимчасове, людина в першу чергу вивчає ступінь небезпеки середовища і людей, поруч з якими він має жити. Несвідомо ми чіпляємося саме за найяскравіший образ і як би приймаємо рішення, що «він буде заважати нам жити».

Наведемо ще один поширений випадок, багато хто побачить в цій ситуації себе, що втім не дивно. Тим краще — вам легше буде зрозуміти ту ідею, що ми намагаємося донести всім читачам. Отже, повертаючись після роботи додому, втомленими, що мріють відпочити, відкинути всі думки з перевантаженої голови, ми дозволяємо нашим здоровим міркуванням поступитися місцем своїм первісним інстинктам, тому нормально, що при найменшому шумі в нас прокидається борець і захисник. Мій дім моя фортеця. Будинок — це місце, де ми відпочиваємо. Тільки на відміну від первісного суспільства в сучасному світі з сусідами ми ділимо не територіальні межі, які узаконені, а соціально-психологічні — «наша» життя / «їх» життя.

«Мій сусід

Без розвинених захисних механізмів, ми відчуваємо себе вразливими до різного роду впливів і всередині себе як би визнаємо, погоджуємося, що є хтось, хто «може перешкодити нам відпочивати», «може заважати нам жити», ми як би дозволяємо собі бути ким -то утисків. І чим більше «ми» захищаємося, боремося, тим більше «вони» докучають, «не думають» про «нас».

Так, «вони» Вас у своє життя не пускають, так чому Ви самі допускаєте «їх» у свої думки, у своє життя, дозволяючи руйнувати свій спокій? Згадайте студентські гуртожитки, які замовкають тільки в 3-4 години ночі. Дискотеки, сабонтуйчікі сусідів, друзі і подруги сусідок, новонароджені діти, пошуки недописаним лекцій та консультації, розмови від «нічого робити» і, незважаючи на такі умови, багато і висипалися, і вчилися відмінно, і відкрито спілкувалися з іншими людьми. А діти, які виросли в гуртожитку, які можуть спати при будь-яких світлових і шумових умовах? Як їм це вдається? Справа в тому, що, заселяючись в гуртожиток, людина знає, що його чекає і приймає цю реальність такою, яка вона є, приймає людей, які там проживають, такими, які вони є. Зрештою, адже найважливіше, це якийсь вид спілкування Ви виберете з людьми.

Важливо зрозуміти, що між вами є щось спільне, те, що вас об’єднує, і є правила, гласні і негласні, про існування яких всі хоча б знають. Перенесіть це у своє життя. Що спільного у Вас з сусідами? Загальна майданчик, загальний під’їзд, загальний будинок, загальний двір. Це те, що робить сусідів «нашими» по відношенню до людей з інших майданчиків, будинків, під’їздів. І в кожного, проживає поряд з Вами, є своя біографія, пов’язана з цією квартирою, будинком, вулицею. Будинком і вулицею, де проживаєте і Ви. Тобто і Ви є «їх» власною біографією. Адже ніхто не буде зриватися з обжитого місця і бігти, міняючи своє життя в корені, тільки через те, що «хтось нам заважає»? І куди бігти? До таких же «іншим», «чужим» людям? Тому, для початку, щоб зробити життя легшим, потрібно просто прийняти, що Ви і Ваші сусіди — це одна спільність. Незважаючи на думки багатьох учених про вроджену агресії, історія показує, що на жодному наскальном малюнку не було зображено що-небудь, що говорило б про колишні конфлікти між людьми. Для тих часів притаманні були ідеї спільності землі та всіх природних багатств. Прийнявши свою спільність, ви вже зробили півсправи. Тепер, вже всередині цього загального простору можна встановлювати правила.

Право загального ЖИТІЯ
Мирне проживання з сусідами

Внутрішні правила, які люди самі підтримують при щоденному спілкуванні один з одним — етикет. Це правила, які більшість знає і дотримується — не створювати сильних шумів не тільки після 23.00, а й протягом дня, попереджати сусідів, якщо намічається ремонт або прийде багато гостей на святкування дати і коли це приблизно завершиться. Також не варто набридати сусідам частими проханнями скористатися телефоном, позичити солі, не слід проявляти надмірного інтересу до приватного життя, а якщо доводиться звертатися з якоюсь проханням, то, як можна менше проходити в квартиру і прийняти як належне, якщо буде відмовлено. Крім того, важливо знати порядок прибирання сходової площадки і заміни перегорілих лампочок.

Велике значення в спільному проживанні з сусідами грає Ваша тактовна поінформованість про їх укладі життя, їх сім’ї. Це важливо знати як поваги до чужого життя і як об’єднання для вирішення спільних питань. Починаючи від проблем благоустрою Вашого будинку та двору і до випадків, коли Вам чи Вашим сусідам коли-небудь доведеться звернутися один до одного за особистою допомогою. Адже бувають випадки, коли хтось із рідних захворює, а в під’їзді живе лікар, який може надати допомогу в найперші хвилини. Або може знадобитися термінова допомога, якщо, наприклад, прорвало трубу. Звертатися з проханням до знайомих людям легше і доверительнее, ніж до незнайомих.

Але дуже важливо при знайомстві дотримуватися максимум такту і ввічливості. Якщо Ви вирішили познайомитися першими, як варіант, можна запросити сусіда (сусідів) до себе в гості на чай з солодким. Можна навпаки прийти з частуванням до сусідів, передати його, але не входити в квартиру, якщо Вас не запросять. Чи не розпитуйте у людей про їхнє особисте життя, про виховання дітей і про інших родичів, які відсутні. Не давайте жодних порад. І не набивайтеся у друзі. Пам’ятайте, що це візит ввічливості та знайомства. Позначте, що Ви є і скажіть в яких випадках на Вас можна розраховувати, якщо виникне необхідність у допомозі.

Часті випадки, коли люди стають знайомими, якщо у них є спільні інтереси. Наприклад, що живуть по сусідству матусі, які гуляють з малюками в одній пісочниці або їхні чоловіки — автолюбителі. У цьому випадку знайомство відбувається, з одного боку, швидше, але з іншого боку складніше. Тому що через спільності інтересів може виникнути ілюзія повного поділу інтересів і всього життя, може виникнути ілюзія, що Ваш сусід — це вже Ваш друг. Звідси невірне поведінку, неприпустиме панібратство, нестримуваний інтерес більше дізнатися про особисте життя іншої людини, бажання щось порадити, розповісти свою біографію і т.д. Не варто дивуватися й ображатися, якщо в такому випадку Ви зустрінете відсіч Вашим благим намірам. Ваш статус — сусід, а не один, чи не родич. І Ваше завдання в ролі сусіда — зробити так, щоб Вам і поруч з Вами було комфортно жити. Буває, що сусідські відносини переростають у дружні, але, це трапляється рідко і вимагає такту.

Як вирішувати конфлікти з сусідами

Зовнішні правила регулюються законом, але, на жаль, нерідко порушуються. І якщо Вам важко абстрагуватися від гучної музики за стінами, тупоту і криків, якщо в цій ситуації вам важко сфокусуватися на своєму житті, то спробуйте діяти через конфлікт, через його дозвіл. У цьому випадку є два способи: законний і побутовий. Спочатку вирішимо, яким із них скористатися. Для цього визначте, хто перед Вами знаходиться, що він думає, який його інтелектуальний рівень, з ким дружить, хто для нього авторитет, що йому важливо і так далі. Якщо Ви нічого подібного не знаєте і навіть не хочете дізнатися, то, рекомендуємо, як мінімум, виключити на першому етапі переговорів будь-які вимоги і розмовляти виключно ввічливо і доброзичливо. І звичайно, нічим не загрожувати, навіть не натякати, щоб не викликати додаткову агресію. Може бути, у ваших сусідів просто підріс дитина, а батьки на якийсь час виїхали. У такому випадку краще поговорити з батьками, попередивши про це підлітка. І перечекати. Як правило, це з часом проходить, діти дорослішають. А сусіди залишаються.

Існує варіант, коли квартира здається і ніхто відповідальності за те, що там відбувається, не несе. Справа в тому, що квартіродателю це житло після підписання договору як би і не належить до тих пір, поки не закінчиться термін договору. Квартиронаймачі з ним можуть навіть не розмовляти, якщо він буде їм неприємний. Так само як і суспільство власників житла не має жодних важелів впливу на дану ситуацію. До цього ж варіанту важких сусідів можна додати і людей, хворих на алкоголізм, які навіть не розуміють, про що Ви їх просите, а ще частіше — просто не пам’ятають, що Ви до них приходили. У подібних ситуаціях відомі випадки, коли допомагав єдиний дзвінок у міліцію з повідомленням про «підозрілих особистостей», які входять в ту квартиру або людей, яких начебто розшукує міліція. Ви ж не знаєте, хто там живе і що там діється!

Коли сусіди, що виробляють шум, невідомі або мирні переговори не діють, Ви можете скористатися законним варіантом — викликати міліцію. Але треба бути готовими до того, що на це піде багато сил, нервів і результату можна чекати дуже довго. Дзвонити краще 02. Ваш дзвінок буде врахований у журналі і Ваша заява буде передана в місцеве відділення міліції, після чого буде здійснено контроль — що було зроблено по даній скарзі. Можна також подати заяву в міліцію в письмовому вигляді, краще колективну (адже така поведінка сусідів заважає не тільки Вам). Заява в канцелярії повинні зареєструвати при Вас або відправте рекомендованим листом, попередивши про це. Відповідь повинні дати протягом місяця після реєстрації Вашої заяви. І якщо вже Ви зважилися йти цим шляхом, то слід довести справу до кінця, до тих пір, поки шум не припиниться взагалі, оскільки, якщо Ви звернете, надалі Ваші дії не будуть приймати всерйоз ні галасливі сусіди, ні міліція, яка відбудеться формальним візитом.

Найголовніше, з ким би Ви не жили і які б відносини не будували, пам’ятайте, що через якийсь час все це теж стане частиною історії, вашої загальної сусідської біографією. І якщо обставини життя вас розведуть, як показує практика, саме про сусідів Ви завжди будете згадувати з теплою ностальгією.

За матеріалами mirsovetov.ru