Гінекологічні захворювання: ендометріоз

Ендометріоз — це захворювання, при якому відбувається розростання ендометріальною тканини, (яка за своїми морфологічними ознаками схожа на слизову оболонку матки) поза порожниною матки. Ендометрій — це шар матки, який відторгається під час менструації і виходить у вигляді кров’яних виділень. А значить, під час менструації в органах уражених ендометріозом відбуваються такі ж зміни, як і в ендометрії.


Розрізняють статевий (генітальний) ендометріоз, коли патологічний процес виникає на статевих органах (ендометріоз матки, яєчників, маткових труб, піхви) і екстрагенітальний якщо осередки локалізуються поза статевих органів. Він може локалізувати в сечовому міхурі, прямій кишці, апендиксі, нирках, кишечнику, діафрагми, легенів і навіть на кон’юнктиві очі. Генітальний ендометріоз поділяють на внутрішній і зовнішній. До внутрішнього відноситься ендометріоз матки і інтерстеціальний частини маткових труб. До зовнішнього — труб, яєчників, піхви, вульви.

Це захворювання найчастіше зустрічається серед жінок 35- 45 — річного віку.

Серед причин, провідним до ендометріозу велике значення надають травм — операційним втручанням, абортам. Діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки, зондування матки, пертубації також можуть сприяти виникненню ендометріозу. Захворюють може з’явитися після діатермокоагуляції — тоді виникає цервікальний і ретроцервікального ендометріоз. Багаторазові вискоблювання матки можуть призвести до ендометріозуне тільки через травму, а й внаслідок ретроградного закидання крові в маткові труби або черевну порожнину. Груба пальпація матки під час операції, утруднення відтоку менструальної крові з тих чи інших причин (атрезія шийного каналу, ретрофлексия матки) також призводять до виникнення ендометріозу, в тому числі і екстрагенітальної.

Клінічна картина.

Основною ознакою внутрішнього ендометріозу є порушення менструацій, які набувають характеру гиперполименореи. Іноді спостерігаються коричневі виділення в кінці менструації або через кілька днів після неї. Частими симптомами є дисменорея (хвороблива менструація). Біль виникає за кілька днів перед менструацією, під час менструації посилюється і стихає після її закінчення. Іноді болі можуть бути надзвичайно сильними, супроводжуватися втратою свідомості, нудотою, блювотою. Під час менструації можуть збільшуватися органи уражені ендометріозом.

При ендометріозі яєчників виникають ендометріоїдні («шоколадні») кісти, виникають ниючі болі в нижній частині живота і в хресті.

Ретроцервікального ендометріоз також супроводжується болями внизу живота та попереку, вони пов’язані з менструальним циклом. Больовий синдром посилюється при акті дефекації, відходження газів.

Ендометріоз шийки матки клінічно проявляється присутністю незначних кров’янистих виділень до і після менструації.

Екстрагенітальний ендометріоз найчастіше буває післяопераційних рубців і пупка. Розвивається він, як правило, після гінекологічних операцій. У місцях локалізації ендометріозних процесу знаходять синюшні утворення різної величини, з яких під час менструації може виділятися кров.

У багатьох жінок при детальному обстеженні виявляється виділення молозива із сосків.

У 35-40% жінок хворіють на ендометріоз діагностується безпліддя. Але, тут мова йде не про безпліддя як такому, а про зниження фертильності — можливості завагітніти.

Вибір методу лікування залежить від віку хворої, локалізації ендометріоїдних розростань і вираженості клінічної симптоматики. Сучасна патогенетична концепція лікування генітального ендометріозу базується на комбінованому лікуванні з використанням медикаментозного і хірургічного методів.