Історія хвороби: недоношена дитина

Вагітність не завжди протікає ідеально. Іноді вона триває менше покладеного, і тут вже нічого не поробиш. Дитина народилася раніше терміну — але чи так це жахливо? І як варто батькам поводитися в ситуації, коли все навколо просто «просякнуте» стереотипами, мовляв, недоношена дитина — неповноцінний? Отже, історія хвороби: недоношена дитина — тема розмови на сьогодні.


Як поводитися з такою дитиною?

По-перше, з самого народження (а краще ще до нього) починайте спілкування з дитиною. З найперших днів життя незрілим дітям потрібен особливий спокій, тому лікарі намагаються обмежувати кількість і тривалість відвідувань. Однак вам дозволять спостерігати за дитиною крізь скляні стіни палати: якщо навіть малюк поміщений в кувез, його рухи чітко видно. Зверніть увагу, як реагує він на дотики медсестер, пробує чи ворушити пальчиками.

Вже через якийсь час вам дозволять брати дитину на руки, годувати і сповивати. Недоношеним дітям протягом перших тижнів життя необхідна наявність тісного контакту з мамою для більш повного «завершення» внутрішньоутробного розвитку. За даними досліджень, чим більш різноманітним і насиченим емоціями буде спілкування новонародженого з матір’ю, тим швидше зростатиме дитина, додавати у вазі і психічно розвиватися.

Навіть самий незрілий немовля вже може бачити і чути набагато краще, ніж ми думаємо. Ось чому незалежно від того, виявляється чи реакція на ваші дії, розмовляйте з дитиною якомога більше, розповідайте йому казки, співайте пісні, погладжуйте його по ручкам і ніжкам. Малюк може залишатися на перший погляд байдужим до такого спілкування до 3-5 тижнів (а сильно недоношена навіть довше), проте йому під силу багато чого сприймати і накопичувати враження. Дитина просто фізично ще дуже слабкий для того, щоб реагувати активніше. Як тільки ви побачите першу ж відповідну реакцію (пожвавлення, зоровий контакт) допоможіть дитині відчути, що дії його вам приємні.

Можете повісити в ліжечку або кувезі яскраву брязкальце, надіти на малюка різнокольорові носочки, дати йому послухати запис голосу членів його сім’ї або приємну музику. Доведено, що так немовлятам вдається швидше навчитися розрізняти кольори предметів, тональність і висоту звуку, а повнота і яскравість вражень стимулюють його психо-емоційний розвиток. Але пам’ятайте: корисна далеко не всяка стимуляція. Наприклад, не потрібно перед візитом до лікарні використовувати духи і туалетну воду. Деяким запахам властиво дратувати дітей, викликати нервове збудження і алергію.

Почніть вести щоденник і робити фотографії. Ви можете почати записувати поведінку дитини мало не на наступний день після пологів. Такий щоденник раннього розвитку дуже важливий — він допомагає всім членам сім’ї познайомитися з характером дитини ще до виписки і підготуватися заздалегідь до його появи в будинку. Щоденник потрібно не кидати вести і надалі. Його призначення — не тільки стати потім сімейною реліквією. Якщо у дитини раптом стануть виникати труднощі в поведінці чи навчанні, така записана історія його раннього розвитку дасть матеріал для фахівців, що допомагає в більш чіткої бачення ситуації. Ви можете попросити у лікаря під час перебування в лікарні робити відеозаписи або фотографії дитини (тільки знімати доведеться без спалаху). Всім іншим членам сім’ї буде теж цікаво і корисно познайомитися з малюком заздалегідь.

Де норма, а де відхилення?

Пам’ятайте, що розвиток дитини завжди індивідуально. Головне для мами і тата — чи нормально розвиваються їхні діти. Тільки при цьому ми часто не враховуємо, що в поняття норми кожним з нас вкладається свій сенс. Одні батьки піклуються, насамперед, про високий інтелектуальний рівень, інші — про фізичних досягненнях дитини, треті погоджуються, щоб їхнє чадо «навчалося хоча б на трієчки».

Психологами, які працюють з недоношеними дітьми, застосовується два критерії норми:
наявний набір необхідних рухових, мовних та ігрових навичок і адаптивність дитини (здатність приймати рішення і орієнтуватися в життєвих ситуаціях). У першому випадку оцінці піддається те, що навчився робити дитина, а в другому розглядається те, як (наскільки правильно і швидко) він це робить.

Інший раз батьки роблять помилку, порівнюючи «досягнення» свою дитину з нормативами для народжених у строк дітей. Такі порівняння припустимі в принципі, однак протягом перших 5-7 місяців потрібно все ж робити деяку знижку. Якщо, наприклад, малюк народився в восьмимісячному віці, а зараз йому три місяці, то правильніше буде орієнтуватися на показники для двомісячної дитини.

Не пропустіть ряд тривожних симптомів! Не панікуйте, якщо малюк раптом став пасивним або більше примхливим, ніж зазвичай — так недоношена дитина може реагувати навіть на зміни погоди. Однак окремі симптоми можуть стати дійсно тривожними:
— Тривала відсутність відповідного погляду за умови нормального зору у дитини старше двох місяців;
— Наявність хворобливої ​​реакції на дотики (судомних рухів, плачу, крику), на погляд або голос дорослих членів сім’ї після двох місяців.

Подібні явища батьки іноді ігнорують, особливо якщо у дитини слабке здоров’я. Під час хвороби недоношена дитина може також вести себе неадекватно. Однак найчастіше це вказує на особливий стан психіки, що має місце у деяких недоношених — дитячий аутизм (психічна ізоляція від навколишнього світу).

Як правильно спілкуватися з лікарем?

Не соромтеся задавати питання. За останніми дослідженнями, для половини матерів історія хвороби їхньої дитини — темний ліс, а ще 20% просто не намагаються розібратися у формулюванні медичних термінів і не вимагають у фахівця необхідних роз’яснень. Пам’ятайте: ви маєте право отримувати повну інформацію про здоров’я дитини, про те, якої допомоги він потребує, який прогноз його розвитку. Лікар зобов’язаний пояснити вам усе це в доступній формі, відповівши на будь-які питання.

Ви можете цікавитися не тільки фізичним, але і психічним здоров’ям дитини. Іноді при незрілості організму порушується робота головного мозку. Якщо ваша дитина вже має підтверджений діагноз, поцікавтеся характером і причинами цього стану. Також важливо знати, який саме відділ головного мозку страждає при цьому захворюванні.