Артикуляційна гімнастика для дітей


Починаючи з самого раннього дитинства, а частіше — ще з дитинства, дитина щодня проробляє безліч різних мімічно-артикуляційних рухів губами, мовою, щелепою, супроводжуючи їх різноманітними дифузними звуками (лепет, бурмотіння). Ці рухи являють собою першу стадію розвитку у дитини мовлення, виступаючи як гімнастика всіх органів, відповідальних за мову, в звичайному житті.

Артикуляційно-мімічна гімнастика являє собою основу формування фонем і виправлення порушень звуковимови будь-якого патогенезу та етіології; найчастіше вона включає до свого складу вправи для тренування всіх органів апарату артикуляції, тренування тих чи інших положень язика, губ, м’якого піднебіння, які потрібні для коректного вимови всіх груп звуків.

Рекомендації батькам з проведення вправ артикуляційної гімнастики для дітей

  • Всі вправи слід повторювати не менше 4-8 разів;
  • Гімнастику артикуляції слід проводити щодня, щоб навички, що виробляються з її допомогою, закріпилися якнайкраще. Оптимальніше всього виконувати вправи кілька разів на день, хвилин по п’ять, причому не більше трьох вправ за один підхід;
  • Кожне статичну вправу слід виконувати по 15-20 секунд (утримування мімічної пози);
  • При виборі вправ, які будуть включені в гімнастику артикуляції, слід враховувати і їх послідовність, спочатку виконуючи прості вправи, а вже потім переходячи до складних. Рекомендується проводити заняття в ігровій формі;
  • Давати нові вправи слід перемежовуючи з уже знайомими, щоб вони закріплювалися за допомогою повторення. Якщо яка-небудь вправа у дитини викликає труднощі, то краще почекати з введенням нових вправ, а зробити упор на відпрацювання старого матеріалу, подавши його у трохи іншій формі;
  • Комплекс вправ слід виконувати в положенні сидячи, спина повинна бути пряма, тіло розслаблене, ноги і руки перебувати в спокої;
  • Хорошим початком будуть вправи для губ;

Для розвитку апарату артикуляції існує велика кількість вправ. Тут наведено лише деякі з них.

Вправи для губ

  • Трубочка (хоботок) — губи витягуються вперед у вигляді довгої трубочки;
  • Усмішка — посміхаємося так, щоб не було видно зуби;
  • Парканчик — посміхаємося природно, зуби зімкнуті;
  • Рупор (бублик) — зуби слід стулити, округлити губи і витягнути їх уперед.

Вправи для розвитку рухливості губ

  • Посмішка трубочкою — губи витягуються трубочкою вперед, після чого розтягуються в посмішку;
  • Спочатку верхня, потім нижня губа, чухаються і покусувати зубами;
  • П’ятачок — губи витягуються трубочкою вперед, після чого ними треба рухати в різних напрямках;
  • Каченя — щоки сильно втягуються, після чого рот різко відкривається з характерним звуком «поцілунку». Губами слід зобразити качиний дзьоб.

Вправи для губ і щік

  • Розтирання, поплескування і покусування щік;
  • Ситий хом’ячок — надувати щоки, по черзі і разом;
  • Голодний хом’ячок — втягувати й утримувати щоки в такому положенні;
  • Закрити рот і надути щоки, після чого вдарити по них долонями, так щоб повітря з шумом вийшов.

Статичні вправи для мови

  • Лопаточка — широкий розслаблений мову розташовується на нижній губі розкритого рота;
  • Пташенята — широко розкрити рот, язик розслаблений і лежить рівно;
  • Чашечка — широко розкрити рот, після чого підняти мову так, щоб бічні краї і передній край не торкалися зубів;
  • Стрілочка (голочка, жало) — рот відкритий, напружений вузький язик висунутий якнайдалі вперед;
  • Сердита кішка (гірка) — широко відкритий рот, кінчик язика уперто в нижні зуби, середня частина мови піднята вгору.

Динамічні вправи для мови

  • Маятник (годинничок) — Рот злегка відкритий, губи в усмішці. Мовою потрібно під ритмічний рахунок тягнутися до куточків рота;
  • Гойдалки — рот відкритий, мовою дитина повинна тягнутися до підборіддя і носі, або поперемінно до нижніх і верхніх зубів;
  • Чищення зубів — рот закритий, мовою слід повільно обводити зуби по колу;
  • Змійка — рот відкритий як можна ширше, мова висувається вперед якнайдалі і забирається назад всередину рота під ритмічний рахунок;
  • Сховай цукерку (футбол) — рот закритий, мовою слід поперемінно упиратися спочатку в одну, потім в іншу щоку.