Як зберегти здоров’я при стресах


Прискорене серцебиття, напруга в м’язах, відчуття нестачі повітря, пригніченість і пригніченість, поганий сон, дратівливість і низька працездатність — все це симптоми стресу.

Американські вчені Холмс і Рей розробили шкалу, що показує ступінь стресового впливу на психіку різних життєвих ситуацій. Згідно з цією шкалою, 100 — максимальна кількість балів — & quot; набирає & quot; смерть близької людини, 73 бали — розлучення, 50 — шлюб, 47 — втрата роботи, 40 — вагітність, 38 — перехід на іншу роботу, 35 — серйозні розбіжності з партнером, 31 — великий грошовий борг і так далі.

Виявилося, що стрес можуть викликати не тільки трагічні життєві події, але й досить радісні, наприклад, шлюб або народження дитини. І навіть такі, на перший погляд, нешкідливі події, як зміни в раціоні харчування або підготовка до святкування ювілею або Нового року, теж не проходять безслідно для психіки людини. Оцінка ступеня їх стресового впливу — близько 12-15 балів.

Отже, якщо пригадати всі значущі події, які викликали у людини сильну емоційну реакцію на протязі останнього року (неважливо, якими були емоції — позитивними чи негативними), можна з великою ймовірністю визначити, в якому стані зараз перебуває його психіка. На думку творців шкали, якщо людина протягом року набрав більше 300 балів, його справи кепські — він на межі депресії і психосоматичних розладів. Хоча, безперечно, при цьому слід враховувати, що одні люди переносять стреси відносно легко, тобто мають стресостійкість психіку, інші ж, навпаки, мають дуже великий сприйнятливістю до будь стресових факторів.

Дуже багато авторитетних психологи дотримуються думки, що левова частка хвороб має психосоматичну природу, тобто виникає на грунті стресів. Вже давно виявлена ​​пряма залежність між стресами і такими хворобами, як псоріаз, вітіліго, алергія, гіпертонія, виразка шлунка та багатьма іншими. При цьому дуже важливо, як саме реагує людина на стрес — активно або пасивно. Якщо людина, потрапивши в сильну стресову ситуацію, починає хоч щось робити, щоб вийти зі складного становища, або хоча б не стримує свої емоції (плаче, з’ясовує стосунки, обурюється, шукає співчуття у друзів), то у нього набагато більше шансів зберегти своє здоров’я, ніж у того, хто панікує і губиться в складних ситуаціях або звик стримувати свої емоції і не давати їм виходу.

Але помилково було б вважати, що стреси володіють тільки руйнівним впливом. Як стверджують психологи, помірні стреси мобілізують організм на самозахист, а також вчать нас пристосовуватися до нових ситуацій, спонукаючи до більшої активності, в результаті чого зростає ефективність діяльності. По справжньому стрес може стати руйнівним тільки тоді, коли значно перевершує психологічні можливості людини. При дуже сильному стресі в кров починають виділятися певні гормони, під впливом яких виходять з ладу багато життєво важливі органи і системи організму. А звідси і хвороби.

Крім того, спостереження показали, що на здоров’я людини величезний вплив справляє емоційний стан, в якому він постійно перебуває. Так, заздрість і гнів призводять до хвороб травної системи, постійний страх вражає щитовидну залозу, звичка тримати в собі образу і невдоволення руйнує серце, а незадоволеність власними життєвими досягненнями може призвести до гіпертонії.

Що ж робити? Адже життя сучасної людини без стресів не буває. Щоб стрес не завдав шкоди здоров’ю, психологи радять:

  • Не тримати негативні емоції в собі. Помічено, що якщо людина виплачеться і викрічітся, то він швидше заспокоюється, ніж якщо соромиться проявити відкрито своє горе або гнів.
  • Не намагатися знайти вихід зі стресової ситуації негайно. Спочатку слід заспокоїтися, привести думки і емоції в порядок, а вже потім думати, як бути далі.
  • Подолати стрес дуже допомагає фізична активність. Справа в тому, що нервова напруга тягне за собою і м’язові затиски. Отже, коли людина прибирає м’язове напруження, одночасно зменшується і нервове.
  • Не дарма кажуть: & quot; Немає лиха без добра & quot ;. Щоб врятувати себе від руйнівного впливу стресу, людина повинна постаратися побачити в тому, що сталося, хоча б один позитивний момент. Тоді і ситуація не буде здаватися настільки драматичною.
  • Зняти напругу при стресі добре допомагає контроль за диханням. Щоб заспокоїтися, слід дихати повільно, через ніс. Зробивши вдих потрібно на деякий час затримати повітря в легенях, потім так само повільно, через ніс, його видихнути. І так кілька разів, поки не спаде нервову напругу.