Якою має бути справжня батьківська любов?

Що таке батьківська любов? Це почуття, яке мати і батько вкладають у свою дитину протягом усього їхнього життя. Адже не дарма батьки часто кажуть: «Для мене ти завжди будеш дитиною!» Але в кожній родині ця любов по-різному розуміється, як дітьми, так і батьками. Так насправді якою має бути справжня батьківська любов по відношенню до дітей?


Батьківська любов-головний засіб виховання любові у дітей до ближнього, до природи, до всього, що його оточує.

Є психологічні методи вивчення почуттів батьків. Головна особливість цих методів вивчення полягає в тому, що батьківська любов — початок і кінець всіх сімейних відносин, а також результат усіх почуттів у шлюбі. Так само як індивідуальна кожна людина, як індивідуальні відносини подружжя один до одного, так само не прості стосунки зі своєю дитиною. У свою дитину ми можемо любити відображення себе, повторення улюбленого вами людини або ж, навпаки, схожі риси з неприємним вам людиною. Дитина ще з пелюшок відчуває любов своїх батьків, і приймає її через материнське молоко. Дітям необхідно показувати свою любов постійно як фізично, так і морально. Вони повинні відчувати і розуміти, що їх люблять. Одних слів «я тебе люблю недостатньо».

Та сьогодні дуже складно іноді зрозуміти наших дітей, але це найголовніше завдання всього нашого життя. І чим більше ви будете приділяти цьому увагу, тим більше в подальшому цією любов’ю будете оточені ви і оточуючі.

Якщо дитина отримає необхідну кількість батьківської любові, значить, він буде поважати себе і близьких йому людей, буде твердими ногами йти по життю і передавати це почуття наступним поколінням.

Бувають випадки, коли нам здається зовсім не важливим те, що для дитини на той момент може здатися трагедією всього його життя. У цьому випадку дитина намагається достукатися до нас, тому він знає що батьки — це підтримка і розуміння, які потім переходять у кохання.

Багато помиляються, коли дитину тримають в сильній строгості, мовляв «боїться — значить поважає». Цього робити ні в якому разі не можна. Ви вирощуєте поступово в дитині жорстокість, яку він може виплеснути вже в зрілому віці, на своїх дітей, чоловіка або дружину. А вас він ніяк не буде любити, він просто буде боятися.

Росс Кемпбелл, людина яка вивчав відносини між дітьми та батьками радить, знайти час для фізичного дотику набагато частіше, ніж тільки коли переодягаєте або купаєте дитини, тобто через необхідність.

Погладьте дитину по голові, доторкніться по-дружньому до плеча, потисніть його ручку — це і буде кінестентний відповідь на питання: «Якою має стати справжня батьківська любов». Дотики несуть в собі дуже багато інформації, наприклад, доторкнувшись, ми можемо передати відторгнутість, роздратування, увагу, ненависть і звичайно любов.

Батьківської любові-головного засобу виховання любові у дітей сприяє той фактор, як отримували вони в дитинстві любов і в достатній кількості. Хоча багато людей не знали в житті любові батьків, справляються з вихованням дітей і вкладають в них те, що хотіли б мати самі.

Мистецтво виховання любові у дітей полягає в тому, щоб вкласти в дитини не те що нам хочеться, зручно і подобається, а те, що їм необхідно важливо і в чому вони відчувають потребу.

У наш час життя змінюється з шаленою швидкістю, старе йде, а на його місце приходить все нове. Це стосується і головного засобу виховання дітей — любові. Якщо раніше діти знали слово «треба», то зараз воно змінилося на слова «давай спробуєш, може вийти». А це відбувається від надлишку любові в сім’ї. Як недолік любові, так і надлишок її тягне за собою ряд тих факторів, які можуть перешкодити дитині в подальшому житті. Коли дитині все дозволено, а саме так деякі батьки виявляють свою любов, він стає егоїстичним, у світі для нього нікого не існує. Він також ставить себе вище навіть своїх батьків, і ставиться до них як до чарівної палички, яка виконує всі його бажання. Але ця паличка в один прекрасний момент може втратити свою силу і тоді почнеться найстрашніше. Такі діти не мають друзів, а якщо вони є то дружать тільки через якоїсь вигоди. Їм в житті дуже важко буде влаштуватися. Багато шукають підтримки в поганих компаніях, де оточуючим наплювати егоїст чи ні. Ось тоді батьки починають задавати питання «а чому», «а через що, адже ми ж все йому». А проблема тільки в самих батьках.

Діти це не каша, яку маслом не зіпсуєш. У вихованні має бути чітко визначено як кохання так строгості, як ласки, так і вимогливості. Але головне потрібно відчувати, коли дитині потрібна допомога, а коли потрібна вимогливість. І ви повинні першими йому прийти на допомогу і дати пораду або навпаки розставити все по місцях і зажадати пояснень. Тільки не перестарайтеся!

Не дарма кажуть «Діти — це квіти життя»! Адже квіти так само викликають у людей позитивні емоції — ласку, ніжність, радість. І коли в нашому житті настає такий відповідальний момент як народження дитини — ми всі повинні розуміти, що це маленька квіточка який доповнює ціле поле квітів, а також, що ця ланка нашого ланцюжка суспільства, яку ми виховуємо самі. Тому первісна і головна любов — це батьківська, як ми її піднесемо своїм дітям, так вона і буде відгукуватися луною, наповнюючи все навколишнє нас простір.