Напади гніву у дітей


Напади гніву у дітей — це не настільки страшно, як батькам може здатися на перший погляд. Насправді, як показує статистика, такі напади є практично нормою. Адже не буває дітей, котрі не сердяться і не дратуються.

Перший напад гніву у дітей може відбутися у віці від двох до п’яти років. Він проявляється в укусах, грубій поведінці, погрозах. Також малюк може ламати іграшки інших дітей, знущатися над однолітками. Напади гніву починаються через те, що малюк з кимось конфліктує, відчуває що хтось зазіхає на його світ. У дитячого гніву дуже швидкий вогнище загоряння. Дитина заводиться буквально за кілька секунд, починає кричати, злитися і втихомирити його стає дуже складно. Практично всі батьки в такій ситуації починають попросту шльопати дитини. Насправді вибір такого способу вирішення ситуації абсолютно неправильний. Якщо у дитини починаються спалахи гніву, його ні в якому разі не можна карати силовими методами, а тим більше самим проявляти роздратування і гнів. Навпаки, в таких ситуаціях потрібно вчитися демонструвати приклад самоконтролю і придушення негативних реакцій.

Розумійте і пояснюйте

Отже, як же поводитися батькам під час спалаху гніву у дітей? По-перше, обов’язково потрібно зберігати спокій. Справа в тому, що дитячий гнів дуже швидко проходить і малюки починають поводитися, як раніше. Їм просто потрібно розрядитися, а гнів допомагає їм у цьому. Тому до моменту, коли малюк заспокоївся, батьки теж повинні бути спокійними. Замість того щоб кричати на дитину, необхідно поговорити з ним і заспокоїти. Мати чи батько повинні поводитися розуміюче, а не лаяти дитину за його реакцію на певний подія. Можна сказати щось типу: «Я розумію, як тебе розлютило, то що …». Нехай малюк бачить в мамі і татові не ворогів, а союзників. Після того як ви помітили, що дитина починає заспокоюватися, постарайтеся переключити його увагу і допомогти заспокоїться. Деякі діти беруться за малювання, когось просто можна взяти на руки. Якщо ваш малюк просить залишити його одного або хоче побити м’яч, не варто йому цього забороняти. Дитині, як і дорослому, необхідно випустити негативні емоції, інакше він буде відчувати себе пригніченим.

З дітьми потрібно завжди обговорювати їх напади гніву, причини та наслідки. Навіть дитина, якій виповнилося лише три роки, може вас зрозуміти, якщо йому доступно все пояснити. Варто розглянути причину нападу гніву, поведінку малюка, а потім запитати, допомогло йому це дозволити проблему. Звісно, ​​така поведінка часто не вирішує проблему, а лише посилює її. Якщо дитина з вашою допомогою усвідомлює це, наступного разу він вже спробує себе контролювати.

Вивчайте самоконтролю

Всі ми знаємо, що неможливо вберегти людину, навіть якщо він маленький, абсолютно від усіх подразників. Саме тому йому необхідно навчитися самостійно себе контролювати. Для того щоб придушувати напади гніву, навчіть малюка деяким способам самозаспокоєння. Наприклад, він може голосно говорити про те, що він сердитий, поки не зрозуміє що заспокоюється. Або перетворите все в казку. Розкажіть, що по світу ходять злі чарівники-невидимки, які можуть доторкнутися до людини й оселитися в ньому. Від цього він і перетворюється на злого і образливого. Якщо малюк зауважує, що він стає таким, значить над ним хоче захопити владу цей злий чарівник. Тому потрібно не піддаватися чарівної злості і боротися з нею, щоб залишатися добрим. Завдяки таким простим прийомам, ви зможете навчити дитину себе контролювати, не кричати і не лаятися з приводу.

Пам’ятайте про те, що спілкування з іншими дітьми, які можуть бачити жорстокість будинку або по телебаченню, змушують дітей стає гнівними і злими спочатку щоб захиститься. А з часом це переходить у звичайну модель поведінку. Тому, якщо ви бачите, що дитина стає занадто агресивним, постійно намагайтеся пояснювати йому, як виражати емоції, але при цьому не ображати інших.