Лікувальні властивості м’яти


М’ята — це пряно-ароматична рослина, яка людиною вживалося ще до нашої ери. Існує в наш час багато видів м’яти, які мають різні лікувальні властивості. Розглянемо, які ж лікувальні властивості м’яти.

Ще в стародавній і в середньовічній літературі вважали м’яту лікарською рослиною. Застосовували її для поліпшення травлення, при болях в голові, для зняття гикавки. А також її рекомендували при внутрішніх кровотечах. На Русі заварену м’яту пили при рахіті, золотусі, нервових розладах, а також при захворюваннях серця.

Довголиста м’ята

Лікувальні властивості довголистої м’яти пояснюються складними ефірними маслами, яке знаходиться в стеблах, листках і суцвіттях. Це рідина з трав’янисто-пряним ароматом. Вона містить карвакрол, ментол, лінаоол, пулегон. Володіє м’ята довголиста антисептичними і болезаспокійливими властивостями. Відвари з цієї м’яти знімають зубні болі, болі в шлунку. Ці відвари використовують при грипі та застуді, при кашлі, а також для дезінфекції горла і порожнини рота. При недокрів’ї добре додавати листя цієї м’яти в салати. Довголисту м’яту рекомендують при невралгії.

Перцева м’ята

М’ята перцева у своєму складі має ефірне масло, в якому основним компонентом є ментол. Ментол визначає властивості м’яти і перетворює її в бактерицидну рослина. Ментол сприяє жовчовиділенню, знімає при цьому спазми жовчних проток. Також перцева м’ята містить ефіри — ментофуран, пінен, ясмсон, феландрен і містить дубильні речовини.

У перцевої м’яти лікувальні властивості дуже різноманітні. Листя м’яти цього виду широко використовували в народній медицині споконвіку. Їх використовували при мігрені (прикладали до чола), при лікуванні різних шкірних захворювань (просочену соком марлю прикладали до уражених місць на шкірі). Цей вид м’яти застосовують при астмі, метеоризмі, при нудоті, при гепатитах. Перцева м’ята застосовується для поліпшення травлення. Відвари з неї приймають у якості заспокійливого засобу, при різних запальних процесах в легенях і бронхах, при гінекологічних захворюваннях, при захворюваннях серця. Перцева м’ята застосовується для розширення судин, а також при різних болях. Ванни з додаванням м’яти допомагають зняти психологічну напругу.

Ментол, що міститься в м’яті, застосовують при інгаляціях, як краплі частка носа. Однак маленьким дітям змазування слизових оболонок ментолом носоглотки і носа протипоказано. Збуджують апетит і підсилюють секрецію залоз травних препарати м’яти. Слабким гіпотензивну та заспокійливу дію має м’ятний настій (знижує артеріальний тиск), сприяє переварюванню жирів, прибирає кишкові кольки. Ці відвари допомагають при захворюваннях печінки.

М’ята кучерява

М’ята кучерява (городня) відноситься до мятам культурних видів. Має свій приємний і ніжний смак, без присмаку ментолу і поєднує в собі смакові якості інших м’ятних рослин. Кучеряву м’яту вирощують для приготування ефірного масла, яке містить у своєму складі карвон, ліналоол, пулегон, цинеол, лімонен. Широке застосування це ефірна олія отримало у фармацевтичній промисловості. Різними корисними речовинами багаті листя кучерявою м’яти. Відвари застосовуються в народній медицині. Їх використовують як заспокійливий засіб, для ванн лікувальних, для зняття різних видів болів.

Польова м’ята

Польова м’ята (кінська, Драголюб) виростає в основному в дикому вигляді. Це вид м’яти, який найбільш відомий народу. У надземній частині цієї м’яти міститься близько 2% ефірного масла. Ефірне масло має гіркуватий смак і різкий запах. Основною частиною цього олії є терпени, ментол. У листі містяться такі речовини як: рутин, каротин, органічні кислоти, дубильні речовини. Через речовин, які містяться в цьому виді м’яти, її використовують при запальних процесах, при нервових розладах, при головних болях, при невралгіях.