Вроджені стовбурово-спинальні і тонічні безумовні рефлекси

Молоді батьки часом бояться, і доторкнутися до новонародженого зайвий раз — таким беззахисним він здається. Але це не так: мудра природа наділила його цілим, набором захисних засобів — вродженими рефлексами. З їх допомогою маленький чоловічок адаптується до нового світу, але рефлекси здатні і на більше, якщо їх стимулювати! Зокрема прискорити розвиток дитини. Всі про рефлекси новонароджених ми сьогодні й розповімо. Вроджені стовбурово-спинальні і тонічні безумовні рефлекси — що це і як вони відбуваються?


Важливі помічники

Вроджені рефлекси являють собою мимовільну реакцію дитини на зовнішній подразник. Сучасна неонатологія розглядає їх як свого роду тимчасове «оснащення» для початкового періоду життя крихітки: адже, незважаючи на те, що багато систем організму ще знаходяться в процесі дозрівання, дитина повинна вміти управляти життєво важливими функціями, наприклад, диханням, процесом прийому їжі. Крім того, наявність примітивних рефлексів в повному обсязі свідчить про нормальний розвиток і функціональної зрілості ЦНС. Тому перший тест на рефлекси малюк проходить незабаром після народження.

Виділяють такі типи рефлексів:

  • забезпечують роботу основних систем організму (дихання, кровообігу, травлення та інші): смоктальний, дихальний і так далі;
  • захисні (зажмуріваніе при яскравому світлі, закривання очей при дотику до них);
  • орієнтовні (пошуковий рефлекс, поворот голови до джерела світла);
  • атавістичні (архаїчні, що дісталися у спадок від предків), які поступово згасають: хапальний рефлекс, автоматична ходьба, спонтанне повзання та інші.

Сьогодні відомо більше п’ятнадцяти вроджених рефлексів новонароджених. Навіщо природа придумала їх так багато, вчені не можуть відповісти, однак очевидно — всі вони необхідні на певному етапі розвитку дитини. Деякі рефлекси зберігаються протягом усього життя (наприклад, дихальний), але більшість в нормі зникає в міру дозрівання головного мозку (протягом перших чотирьох-п’яти місяців життя). Їх місце займають більш складні реакції і умовно-рефлекторні поведінкові комплекси, роботу яких «курирує» кора головного мозку (а не підкіркові структури і середній мозок, як у випадку безумовних рефлексів). Розвиваючи дитину фізично, ми закладаємо фундамент високого інтелекту — у дітей ці речі тісно взаємопов’язані! Американські вчені провели експеримент з навчанням новонароджених ходьбі — з опорою на вроджений «кроковий» рефлекс: перед годуванням мама ставила крихту на стіл, щоб він переставляв ніжки. За підсумками дослідження, всі «спортсмени» почали самостійно ходити вже в сім-вісім місяців, і були набагато кмітливим інших малюків.

Перевірка!

Звичайно, повною мірою оцінити комплекс «первинних» помічників малюка може тільки фахівець-неонатолог, проте і батькам буде корисно більше дізнатися про рефлекси. Справа в тому, що закладена генетично програма моторного розвитку дитини в перший рік життя досить консервативна, і саме регулярна перевірка рефлексів і оцінка динаміки їх розвитку дозволяє визначити, чи немає порушень з боку ЦНС. До того ж перевіряти «вміння» крихти так цікаво! Отже, проводимо «рефлекторний тест»: Пошуковий рефлекс (рефлекс Куссмауля) — дитина повертає голівку у відповідь на дотик до щоки, а при доторканні шкіри в куточку рота — опускає нижню губу і відхиляє язичок в бік подразника (шукає груди матері). Цей рефлекс — необхідна частина інстинкту пошуку їжі, і особливо він добре виражений перед годуванням. Згасає приблизно в 6-7 тижнів, зникаючи повністю до кінця першого року. Смоктальний рефлекс — проявляється в активних смоктальних рухах, варто тільки вкласти в ротик палець або соску. «Діє» протягом першого року. Хоботковий рефлекс — при легкому постукуванні пальцем по губах дитини відбувається скорочення кругового м’яза рота, що викликає витягування губ хоботком. До двох-трьох місяців. Долонно-ротовий рефлекс (рефлекс Бабкіна) — при натисканні великим пальцем на долоню дитини (в області підвищення великого пальця) відбувається відкривання рота і поворот голівки. Зникає до трьох-чотирьох місяців. Хапальний рефлекс (рефлекс Робінзона) — при дотику до долоні дитина автоматично захоплює і утримує «це». Причому дуже міцно: наприклад, він може, вхопившись руками за пальці дорослого, висіти, утримуючи вагу свого тіла! Поступово слабшає до трьох-ч
отирьох місяців. Захисний рефлекс — в положенні на животі дитина піднімає голову і повертає її на бік, щоб не задихнутися (при гіпертонусі головка закидається назад, що іноді помилково оцінюється як вміння її тримати). До двох місяців.

Рефлекс Бабінського (підошовний) — при проведенні пальцем по зовнішньому краю стопи пальчики ноги віялоподібно розходяться в різні сторони (а натиснення пальцем на подушечку стопи викликає згинання пальчиків). До чотирьох-п’яти місяців. Рефлекс Моро — виникає при гучному звуці, раптовому дотику: спочатку малюк відкидається назад, відводить ручки в сторони і розгинає пальці, потім — ніби обіймає себе. Рекомендується проводити його тільки з діагностичною метою, щоб не лякати крихту зайвий раз. Слабшає до чотирьох-п’яти місяців. Рефлекс опори — якщо підняти дитину, взявши його під пахви (головку треба підтримувати вказівними пальцями), він згинає ніжки в суглобах. При наявності опори — впирається на неї повною стопою і «коштує» на напівзігнутих ногах, випрямивши тулуб. Виражений до півтора місяців. Рефлекс автоматичної ходьби — продовження рефлексу опори. У вертикальному положенні (дитини тримають під пахви) крихітка впирається ніжками в столик, а якщо нахилити його трохи вперед — «іде» (виникають відчутні руху). Фізіологічен до півтора місяців. Рефлекс повзання (Бауера) — у положенні на животику малюк підводить голову і повзе, якщо приставити долоню до його ступень (відштовхуючись від опори). До чотирьох місяців. Рефлекс Таланта — при проведенні пальцем по тулубу від плеча до сідниць малюк вигинається дугою в бік подразника. До трьох-чотирьох місяців. Рефлекс Переса — якщо провести пальцем по хребту від куприка до шиї, малюк вигнеться, підніме голову і закричить. До трьох-чотирьох місяців. Плавальний рефлекс — дитина здійснює рухи, подібні плавальним, якщо покласти його на живіт. До трьох-чотирьох місяців. Рефлекс затримки дихання — при попаданні води на обличчя малюк автоматично затримує дихання на 5-6 секунд. Рефлекс допомагає немовляті благополучно подолати родові шляхи (а в подальшому цю унікальну здатність новонародженого використовують методики навчання грудничкового плавання). Згасає після третього місяця.

Є стимул!

Чи варто розвивати вроджені рефлекси? Думки фахівців з цього приводу розділилися: одні вважають — це ліпший (вони ж все одно згаснуть), інші впевнені — варто!

Тому що:

  • стимуляція безумовних рефлексів сприяє їх «переростання» у стійкі моторні навички (опори, підтягування, повзання, плавання);
  • дитина росте фізично міцним, спритним, гнучким. Крім того, подібні заняття завжди припускають активний контакт малюка з батьками, розширюють його рухову активність і можливості спілкування з навколишнім середовищем.

На замітку

У нормі рефлекси здорового малюка симетричні («відповідь» однаковий як справа, так і зліва). Пригнічення рефлексів може бути пов’язано з порушенням м’язового тонусу або зі збоями в роботі нервової системи. Рефлекси мають діагностичне значення тільки в сукупності з іншими симптомами (зміна будь-якого рефлексу при відсутності інших неврологічних порушень — не привід панікувати).

Гімнастика для розвитку рефлексів

Ці вправи стимулюють хапальний і «кроковий» рефлекси. Основоположники однією з методик раннього розвитку Борис і Олена Нікітіни вважали, що такої програми-мінімум буде достатньо: розвиваючи рефлекси, дитина проходить навчання «по першому колу», а не вчиться всьому «заново», що дається важче. Просуньте в стислі кулачки новонародженого вказівні пальці і спробуйте таким чином підняти його над ліжечком або «поставити» на ніжки. Встановіть в ліжечку перекладину і покажіть, як за неї можна братися. Підтягуючись, малюк укріпить м’язи рук і спини, раніше стане сідати і вставати. Поставте дитину на ніжки і запропонуйте йому трохи «походити». Хочеться більшого? Під керівництвом досвідченого інструктора спробуйте груднічкової плавання (воно розвиває «водні» рефлекси) або вправи з динамічної гімнастики (попередньо проконсультувавшись з педіатром). Ця методика йде корінням в глибоке минуле: на Русі дітей часто брали під пахви, підкидали, крутили навколо себе. Важливий плюс динаміки — задоволення рухових потреб дитини в період, коли самостійне пересування йому ще недоступно.