Поезія: хобі чи професія?

Хто їх нас в юності не захоплювався складанням віршів? Ми гордо називали ці примітивні рими поезією, ховали тоненькі зошити від чужих очей, мріяли бути відомими і в той же час моторошно боялися, що хтось дізнається про це таємне захоплення. Але що робити, якщо роки йдуть, а рими так і не припиняють литися. Можливо, ти вже показувала свої творіння комусь із близьких, напевно, їм сподобалося. Можливо, ти подумувала про те, чи не час вийти у світ і заявити світові про себе. Але не знаєш, як це зробити? Немає нічого простіше!


Інтернет.
З появою Інтернету в нашому житті все стало набагато простіше, простіше заробити популярність. Якщо ти соромишся виступати на публіці, то за допомогою Мережі зробити це зовсім не страшно. Максимум, ти побачиш критику на екрані монітора, але хіба можуть ці буковки на екрані всерйоз поранити?
Пам’ятай, що професійних критиків в мережі одиниці, а от бажаючих покритикувати — мільйони. Тому не варто сприймати всерйоз ні чужі захоплення, ні осуду. В першу чергу ти повинна бути впевнена в собі, а не шукати впевненість в інших.
Інтернет дозволяє створити персональну сторінку або сайт. Якщо ти трохи помучиться пошуковики, то натрапиш на десятки професійних співтовариств, де спілкуються такі ж люди, як і ти, діляться своєю творчістю, влаштовують конкурси, оцінюють один одного.
Деяким з них пощастило, інтернет зробив їх популярними, знайшлися видавці і перші гонорари. Для того, щоб і ти домоглася успіху, будь готова до серйозної роботи. Тобі доведеться постійно вдосконалюватися, вчитися, виправляти помилки і писати, писати, писати — без цього ніяк.

Клуб за інтересами.
Як не дивно, але поетичні клуби досі існують. Вони можуть бути при газеті, що має відношення до літератури, в будинках культури або в вузах. Інформація про такі організації є відкритою, і знайти її за допомогою того ж Інтернету, не так складно.
Спілкування в таких клубах вже реальне. Люди читають свої і чужі вірші на публіці, а це набагато більш хвилююче, ніж виступи онлайн. Найбільші письменницькі клуби працюють в Москві і Санкт-Петербурзі, але є й в інших великих містах, можливо, не так далеко від тебе.
Спілкування в таких клубах корисно. По-перше, це реальна можливість вчитися. Без критики не обійдеться, але, якщо у тебе є здібності, ти почуєш і похвалу від людей, що досягли чогось на цьому терені. По-друге, це зв’язки. Там, де люди спілкуються на одну тему, неминуче встають животрепетні питання про те, як і де видаватися, якщо ми говоримо про літературні спільнотах. Іноді й самі видавці заглядають на вогник у спробах відкрити світові нову Ахматову.
Атмосфера на таких посиденьках зазвичай дружня, але ти повинна розуміти, що творчі люди, які захоплені своєю справою, можуть бути не схожі на тих, з ким ти звикла спілкуватися. А, може, ти зустрінеш споріднені душі і опинишся, нарешті, серед своїх.

Як стати професійним поетом?
Звичайно, стати популярним і шанованим поетом хотіли б багато, хто вдало римує рядки. Немає нічого поганого в тому, що цього хочеш і ти. Але знай, що поезія не так затребувана, як проза і шансів на те, що в тебе буде багатомільйонна армія шанувальників, практично немає. Це витрати нашого часу, до поетів визнання приходить рідко і часто пізно. Якщо подивитися на сайти видавництв, то можна побачити, що поетичні збірки видаються лише в небагатьох з них і зовсім малими тиражами. Це відбувається не тому, що не талантів, а тому, що немає попиту. Якщо ти розумієш це і все ще хочеш стати видаваним поетом — тоді в дорогу.

Для початку склади збірник з віршів, які вважаєш кращими. Заручившись підтримкою більш відомих побратимів по перу — пара рекомендацій не завадять. У тебе буде більше шансів бути виданою, якщо ти виграєш який-небудь конкурс у своєму жанрі. Навіть мережевий конкурс — не поганий шанс бути поміченою. Тому — бери участь і не зневажай можливостями.

Якщо видавці чомусь не полюють за тобою, пропонуючи скажені гонорари, пропонуй свої творіння сама. Розсилай рукописи з короткою анотацією тих видавцям, які займаються поезією, пиши і розвивайся. Тоді цілком можливо, що в підсумку тебе помітять. Правда, все більше талантів воліють писати «в стіл», а дехто знаходить себе в якості автора вітальних віршів і коротких віршиком для листівок, які ти не раз купувала в супермаркеті. Якщо така доля тебе не приваблює, доведеться дуже постаратися, щоб стати визнаним серйозним поетом.