Основні етапи вагітності жінок


Як немає однакових жінок, так немає й однакового сприйняття світу і себе під час вагітності. Але основні етапи вагітності жінок все-таки відзначаються. З точки зору лікарів, перший етап вагітності — від зачаття до ворушіння плода. Спочатку ти найчастіше відчуваєш радість (я вагітна, зі мною все гаразд!) Чи подив (якщо вагітність не очікувалася). Потім приходить протверезне почуття відповідальності, занепокоєння — а чи впораюся? Трапляється й легкий жаль про минулої свободу, про те, що тепер доведеться думати не тільки про себе.


А потім підступає таке відчуття, ніби стоїш на старті — і хвилювання, і легке нетерпіння, і трохи адреналіну! Процес пішов! Часто майбутні мами турбуються, чи все нормально з ними, якщо вони не відразу радіють майбутньому народженню на світ дитини? Адже існує переконання, ніби материнський інстинкт повинен проявлятися з перших днів вагітності. На жаль, так буває, швидше, в зворушливих романах.

У майбутніх мам трепетне ставлення до вагітності, любов до крихті і бажання піклуватися про майбутню дитину можуть проявитися в різні періоди і розвиватися різними темпами. Терміни цих змін індивідуальні. Жінка, давно мріяла про материнство, смакує кожен момент особливого самопочуття. Піклується про себе і вже з перших тижнів переживає: хлопчик чи дівчинка? Хтось про дитину поки не замислюється. Тут з собою б розібратися: і сонливість, і солоненького хочеться до остраху, і вина на вечірці більше не можна. Протягом перших тижнів радість від того, що сталося і гамма переживань, пов’язаних зі змінами в житті, періодично змінюють один одного.

Не варто себе звинувачувати за початкове невдоволення. Майбутнім батькам іноді потрібен час, щоб звикнути до думки про свою нову роль і внести зміни у свої плани. До того ж ситуації в момент усвідомлення вагітності бувають найрізноманітніші. І викликати вони у майбутньої мами можуть самі різні почуття, причому не завжди позитивні. Тут доведеться задуматися. Ще не народжена дитина не винен в неправильності цього світу, в «несвоєчасності» свого приходу на світ, в складнощах матеріального та громадянського становища її батьків. Ви залишили цього малюка, значить, він вам потрібен. Ви хочете, щоб він був здоровий? Нехай думки про це і будуть найважливішими. А все інше за дев’ять місяців, так чи інакше, налагодиться. Так, поступово мама навчиться захищати і себе, і майбутнього малюка від негативу зовнішнього світу.

Незважаючи на те, що в першій третині вагітності самопочуття може бути і не дуже приємним, сумні чи тривожні думки, що виникали в перші 2-3 тижні, «починаючу» майбутню маму зазвичай вже не турбують. Вона усвідомлює, що всі пов’язані з її положенням негаразди — частина нормального перебігу процесу. І так до них і починає ставитися. Найчудовіше в цей час — думати про те, що дитя є, і все це — ознаки «його» існування. А що до токсикозу — ми ж з вами знаємо, що це не на все життя.

Другий етап вагітності відзначений дивом: ви відчуваєте в собі рух нового життя. Перші ворушіння плода змушують усвідомити, що він, ще перебуваючи в утробі, є самостійним істотою. Він штовхається, спить, повертається. Саме в ці моменти відчуття материнської ніжності й захвату перед народженням власної дитини і накочує, і накриває з головою. До четвертого місяця вирівнюється рівень гормонів в крові. І, значить, фізичне нездужання і психічна нестійкість пом’якшуються, стають звичними. Свідомість, що зміна настрою, що відбувалася в першому триместрі, піддається поясненню і носить тимчасовий характер, допомагає подивитися на власні емоції з боку. Тепер, в середині шляху, жінці саме час задуматися про майбутнє. Вона готується до цього активно. Починає ще ретельніше стежити за своїм здоров’ям. Починає відвідувати курси для майбутніх мам, намагається долучити до цього і тата дитини. Там жінка, або сімейна пара, зустрічається з такими ж розгубленими і трохи наляканими майбутніми батьками, розуміє, що не одні вони «вагітні».

Однак жінки стають більш вимогливі до турботи та участі близьких, особливо чоловіка. Вагітні гостріше відчувають тривогу і образу, коли до них не виявляють чуйності і любові. Цей стан пояснюється необхідністю забезпечити сприятливу обстановку для себе і дитини. Перевірити, наскільки рідні готові змінити своє життя після його народження. Жінка може проектувати на власне життя і майбутнє своєї дитини ситуації з випадково почутих життєвих історій, кінофільмів, книг. Матері як би тренуються, приміряючи на себе можливі радощі й прикрощі. Програють різні уявні ситуації за участю своїх близьких. Непорозуміння або пряме зіткнення протилежних точок зору може призвести до серйозних конфліктів у сім’ї. Однак такі ситуації виникають нечасто і не порушують загального впевненого і бадьорого самопочуття. Багато жінок саме цей період вагітності оцінюють як найприємніше час свого життя — час впевненості, ніжності і турботи.

У цей час і зароджується особлива ніжність і почуття близькості, злиття матері і дитини. Виникає їх внутрішній діалог: «От зараз ми з тобою прийдемо додому, поїмо і відпочинемо. А поки не штовхайся так, будь ласка». Адже штовхається малюк, а ось їдять і відпочивають мати і дитя дійсно разом. Від поведінки мами (що поїла на обід, гуляла чи на вулиці і т.д.) залежить нова самостійна життя іншої людини.

Втім, до цього злиття, поки цілком природного, непогано б ставитися обережніше. «Нам вже 25 тижнів», — радіє мама, кажучи про себе і дитину в одному нерозривній єдності. Може бути, все-таки не «нам», а майбутній дитині? Вам-то вже трохи побільше! І у вашому житті були і будуть і інші звершення. І до вагітності було життя, хоча тепер у це майже не віриться. Давайте домовимося, що 25 тижнів все-таки вашій дитині, а у вас — 25 тижнів вагітності. Приємно розділяти з майбутньою дитиною його ріст і розвиток, відчувати його частиною себе. Це ж ваша кровиночка, ваше сонечко! Але після народження він все-таки стане самостійною особою. І готувати себе до такого материнству, правильному, здоровому, поважаючому особистість дитини, непогано б з перших днів вагітності.

Третій, останній з основних етапів вагітності жінок відрізняється тим, що майбутня мама готується до пологів. І ні про що не хоче думати, окрім зустрічі з дитиною. Вона вже сама відчуває себе інший, втомленою від очікування і від носіння важкого тіла. Всі передумав, всього перебоявшейся, готовою до всього, аби швидше! Процес майже закінчений, залишився останній акт. Ось народимо — і все буде в порядку.

У деяких жінок інстинкт материнства проявляється після пологів. Його позірна «відсутність» протягом минулих дев’яти місяців не привід для переживань власної «неповноцінності». Для свого малюка саме його мама буде найнеобхіднішої, турботливою і коханою. Згадаймо одну з героїнь популярного серіалу «Секс у великому місті». Націлена на кар’єру юриста, вона, випадково завагітнівши, всі дев’ять місяців займалася кар’єрою, проблемами подруг, відносинами з чоловіком, з подивом сприймаючи зміни у власному тілі. І тільки побачивши свого малюка, глибоко і гостро зрозуміла, яке ж це диво, щастя і відповідальність — дитина!

І в такому випадку немає нічого рідкісного і дивного. В однієї жінки гормональний фон наростає стабільно, в іншої може трапитися сплеск. А третя і без допомоги гормонів все життя мріє стати матір’ю, стає нею, і щаслива, як інша героїня того ж серіалу. Вагітність — це найсерйозніша «авантюра», яку робить жінка протягом свого життя. І нехай ці дев’ять місяців, як дев’ять пройдених сходинок, дозволять вам відчути щастя майбутнього материнства.