Травми хребта і спинного мозку

Рентгенографія є основним методом обстеження пацієнтів з травмами спинного мозку. Однак комп’ютерна (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) можуть допомогти у виборі способу лікування і контролі його ефективності. Травми хребта, що захищає спинний мозок, зустрічаються досить часто. Як правило, вони виникають в результаті дорожньо-транспортних пригод або падінь з висоти. Пошкодження спинного мозку може бути ізольованим чи поєднуватися з травмами голови, грудної клітки і живота, що представляють небезпеку для життя пацієнта. Травми хребта і спинного мозку — основна тема статті.


Травми спинного мозку

Розвиток і тяжкість травми хребта з супутнім пошкодженням спинного мозку залежать від багатьох факторів: віку пацієнта, наявності попередніх захворювань опорно-рухового апарату, механізму травми і сили удару. Слід враховувати, що в момент травми положення спинного мозку відрізняється від того, яке ми бачимо на рентгенограмах після травми. При переломах хребта зі зміщенням кісткових уламків пошкодження спинного мозку зустрічається приблизно в 15% випадків, при цьому травми шийного відділу складають 40%. Ретельне обстеження пацієнтів з травмою хребта вкрай важливо — нерідко це дозволяє прискорити процес одужання. Незважаючи на те, що КТ та МРТ значно розширюють діагностичні можливості, методом дослідження першої лінії досі залишається проста рентгенографія. Для визначення локалізації пошкодження досить серії рентгенограм хорошої якості.

Попередній діагноз

У частини пацієнтів з травмою шийного відділу хребта на початкових етапах не вдається діагностувати перелом другого шийного хребця. Таким чином, якщо пацієнт надходить з підозрою на травму хребта і знаходиться без свідомості, необхідно виконати рентгенографію всього хребетного стовпа, а при необхідності — КТ і МРТ. КТ дозволяє більш точно визначити локалізацію перелому і виявити кісткові уламки в спинномозковому каналі. При травмах особливе значення має спіральна КТ — вона дозволяє прискорити діагностику і поставити більш точний діагноз. МРТ розширила діагностичні можливості при травмі хребта. Цей метод незамінний для виявлення пошкоджень м’яких тканин і спинного мозку.

Клиноподібний перелом

Травми грудних і поперекових хребців зустрічаються досить часто. Вони виникають в результаті надмірного навантаження на ці малорухливі і негнучкі структури. Наявність та вид перелому можна визначити за допомогою простої рентгенографії. Однак для уточнення обсягу ушкодження можуть знадобитися КТ і МРТ. На комп’ютерній томограмі видно зміщення кісткових уламків наперед і вклинення їх в спинномозковий канал (показано стрілками). Клиновидні компресійні переломи задньої частини грудних і поперекових хребців характеризуються нестабільністю. Щоб запобігти подальшому пошкодження хребта і спинного мозку, необхідна внутрішня фіксація.

Об’ємна КТ

Нові методи дослідження, зокрема спіральна КТ, дають можливість отримати об’ємне зображення хребта. Вони часто використовуються перед операцією при поєднаних пошкодженнях хребетного стовпа. При нестабільності місця перелому потрібне негайне хірургічне втручання, в ході якого виконується внутрішня фіксація уламків.

Забій спинного мозку

Різні ділянки шийного відділу хребта мають анатомічні та біохімічні особливості; на рентгенограмах вони виглядають по-різному. Ці особливості також впливають на клінічну картину ураження і ступінь ушкодження м’яких тканин. Зміни в м’яких тканинах розвиваються внаслідок набряку та крововиливу; їх можна виявити за допомогою МРТ.

Епідуральна гематома

Пряме пошкодження спинного мозку в гострій стадії може привести до його набряку або ушиби, а також розвитку кровотечі. При травмі шийного відділу хребта може відбутися пошкодження кровоносних судин твердої мозкової оболонки з розвитком гематоми (скупчення крові), яка здавлює спинний

Розрив спинного мозку

Важкі травми нерідко супроводжуються розривом спинного мозку. Зазвичай це відбувається при надмірно сильному згинанні хребта. Дана травма призводить до розвитку хронічних неврологічних розладів. Ступінь порушення функцій залежить від рівня ушкодження спинного мозку.