Лікування — цистит, запалення сечового міхура

Цистит — запалення сечового міхура — найчастіше розвивається в результаті бактеріальної інфекції. Якщо цистит має інфекційну природу, це захворювання відносять до групи інфекцій сечових шляхів (ІМП). Цей стан досить поширене, його частка серед причин звернення за медичною допомогою становить 1-2%. Найбільш часто цистит вражає жінок молодого і середнього віку. Лікування: цистит, запалення сечового міхура — все це і багато іншого в нашій статті.


До основних симптомів відносяться:

• почастішання сечовипускання;

• дизурія (болі при сечовипусканні);

• гематурія (наявність крові в сечі);

• помутніння сечі.

Крім того, пацієнта можуть турбувати болі в нижніх відділах живота, а у деяких сеча має неприємний запах.

Цистит у дітей

У маленьких дітей симптоми захворювання можуть бути більш розпливчастими, а саме:

• плач при сечовипусканні;

• невизначені болі в животі;

• мале збільшення у вазі;

• лихоманка;

• блювота.

У дітей з підвищеною температурою тіла при диференціальної діагностики завжди слід мати на увазі цистит. У пацієнтів похилого віку ІМП може протікати безсимптомно або проявлятися болями в животі і затьмаренням свідомості. Діагностика циститу заснована на клінічних проявах, а також результати мікроскопічного дослідження і культивації сечі. При підозрі на цистит проводиться діагностична мікроскопія зразка сечі. Наявність гною в сечі сигналізує про інфекції сечового міхура, відповідає на лікування антибіотиками, не вимагає подальших аналізів і спостереження. Рецидив циститу у дорослої жінки або перша атака ІМП у дитини або чоловіка диктують необхідність обстеження, оскільки в таких випадках можна говорити про наявність певних умов для розвитку захворювання.

Дослідження сечі

При мікроскопічному дослідженні сечі може бути виявлена ​​піурія (наявність гною в сечі, а головне — збудник захворювання). Для аналізу середню порцію сечі збирають у стерильну пробірку і досліджують під мікроскопом. Підрахунок клітин може свідчити про наявність запалення в сечових шляхах. Кількість певного виду бактерій більше 100 000 колоній в 1 мл вважається патологічним. Потрібне дотримання особливих заходів обережності при дослідженні, щоб не отримати помилковий результат внаслідок контамінації (забруднення) сечі мікробами ззовні. У рідкісних випадках виникає необхідність проведення надлобковій пункції сечового міхура (введення голки в сечовий міхур через шкіру в надлобковій області).

• Після ідентифікації збудника проводиться тест на чутливість до антибіотиків для визначення найбільш ефективного препарату.

• Escherichia coli — викликає інфекцію в 68% випадків.

• Proteus mirabiiis — 12%.

• Staphylococcus epidermidis — 10%.

• Streptococcus faecalis — 6%.

• Klebsiella aerogenes — 4%.

Інтерстіціалбний цистит

Цим терміном позначають хронічне запалення сечового міхура, в основі якого не лежить бактеріальна інфекція і яке не реагує на лікування антибіотиками. Симптоми захворювання болісні для хворого і включають часті, невідкладні позиви до сечовипускання і біль. Причина хвороби невідома. Чоловіків від інфекцій сечових шляхів захищають довгий сечовипускальний канал, а також бактерицидні властивості секрету передміхурової залози. У більшості випадків причиною циститу є проникнення кишкової флори через сечівник в сечовий міхур. До факторів, що сприяють розвитку захворювання у жінок, відносяться статевий контакт, атрофічний кольпіт (після менопаузи) і вагітність. У чоловіків до інфікування сечових шляхів можуть привести такі фактори, як неповне випорожнення сечового міхура (наприклад, при гіперплазії передміхурової залози) або структурні аномалії сечового тракту.

Найбільш частими збудниками циститу є:

• Жінки мають коротку уретру і тому більш схильні до інфекцій сечового міхура, особливо мікроорганізмами нормальної мікрофлори кишечника. Нерідко тяжкість симптомів вимагає негайного початку терапії відповідними антибіотиками. Бажано попередньо отримати зразок середній порції сечі для мікроскопічного дослідження та мікробіологічної ідентифікації збудника. Лабораторне виділення культури бактерій і визначення її чутливості до антибіотиків дозволить підібрати найбільш ефективне лікування. Іноді буває необхідно почати терапію до одержання результатів культивації сечі.
Полегшити стан хворого циститом дозволять досить прості заходи, зокрема щоденний прийом великої кількості рідини. Необхідно також дотримання правил особистої гігієни.

Лікарська терапія

Для лікування інфекцій сечових шляхів зазвичай призначають один з таких препаратів, як триметоприм, котрімоксазол, амоксицилін, нітрофурантоїн налидиксовая кислота. У деяких випадках для ізлечіванія буває досить одноразового застосування амоксициліну в дозі 3 г для дорослих. Фахівці рекомендують після закінчення терапії провести контрольне дослідження середньої порції сечі, щоб переконатися в повному дозволі інфекції. У всіх випадках ІМП необхідний прийом великої кількості рідини (не менше трьох літрів вдень) з метою профілактики застою сечі і придушення розмноження бактерій. У більшості випадків бактеріального циститу захворювання швидко реагує на терапію антибіотиками. У жінок з частими рецидивами, а також у чоловіків і дітей проводять більш широке обстеження для виявлення можливої ​​причини захворювання, з тим, щоб виключити або попередити більш серйозні ускладнення з боку нирок. Більшість інфекцій нижніх сечових шляхів успішно піддається лікуванню антибіотиками, наприклад триметопримом.