Види в’язання гачком


Речі, зв’язані гачком, завжди захоплювали нас своєю витонченістю і красою. Вироби ручного в’язання гачком діляться на такі види — це просте в’язання коротким гачком, туніське — за допомогою довгого гачка, вилкове, коли додатково ще використовується спеціальна вилка. Ще одним видом в’язання гачком є ​​ірландське мереживо, коли окремі деталі з’єднуються за допомогою гачка в один виріб.

В’язання коротким гачком

Найпоширенішим видом є в’язання коротким гачком.

Цей вид в’язання може бути круговим і плоским. Круговий вид в’язання застосовується при виготовленні виробів кругової форми, які не мають швів. Плоский спосіб передбачає в’язання коротким гачком, при якому петлі вив’язуються вперед і назад, при цьому в кінці ряду повертають і вив’язують петлі повороту. Під час в’язання коротким гачком необхідно великим і вказівним пальцем притримувати нитку на лівій руці, спираючись на середній палець. Нитку слід накидати на гачок, який протягується у вільну петлю і через неї витягується.

Розрізняють такі типи петель — це в’язання повітряної петлі, напівстопчиком, стовпчиком з накидом, стовпчиком без накиду.

Застосування короткого гачка дає можливість створювати щільні, опуклі візерунки, а також тонкі і ажурні. Характерною особливістю в’язання коротким гачком є ​​швидкість цього процесу.

Коротким гачком в’яжуть шарфики, светри, спідниці, виконують обробку виробів — комірців, манжетів. В’язання коротким гачком застосовується при створенні різноманітних прикрас.

В’язати коротким гачком можуть не тільки досвідчені майстрині, а й ті, хто тільки вчиться в’язати гачком. Набравшись терпіння, можна з легкістю освоїти цей вид рукоділля. Вивчивши техніку в’язання і проявивши трохи творчості, кожна жінка зможе своїми руками створювати в’язані унікальні речі.

Для початківців рукодільниць необхідно придбати гачок і нитки. Приклавши трохи зусиль, ви зможете швидко освоїти техніку в’язання гачком.

Туніське в’язання

З незапам’ятних часів застосовується довгий гачок при ручному в’язанні.

Це досить цікавий спосіб, який ще називають в’язанням «в набір» або туніське.

Полотно, пов’язане таким візерунком, відрізняється міцністю, воно не змінює своєї форми і не розтягується. Для в’язання довгим гачком використовують товсті і щільні нитки. Довгим гачком найчастіше в’яжуться кофти, сукні. Петлі набирають по всій довжині виробу або окремими частинами, які потім зшивають.

Довгий гачок називають ще спицею, так як при в’язанні його утримують в руці як спицю.

Нитка при туніському в’язанні натягувати не слід, оскільки це утрудняє набір петель в наступних рядах.

В’язання довгим гачком відрізняється від звичайної в’язки тим, що виконується лише по одній лицьовій стороні. В’язання «в набір» названо так тому, що підставою візерунка є ланцюжок з повітряних петель, яка в’яжеться по ширині виробу, потім по її кісці набирають все петлі на гачок відразу.

В’язання туніським гачком використовується для виробів з декількох видів кольорових ниток.

Ірландське мереживо

Особливою популярністю на початку ХХ століття користувалося ірландське мереживо.

Його ще називають «ренесанс». Вперше такий вид в’язання з’явився у Франції в XVI столітті. Надалі ірландське мереживо стало популярним в Англії та Ірландії. Це досить копітка робота, яка вимагає великої посидючості і терпіння, характеризується своєю унікальністю і тонкістю, а готові вироби виглядають дуже ефектно.

Ірландське мереживо відрізняється своєю красою і складністю виконання. Його по праву можна назвати майстерним і віртуозним ремеслом.

Техніка набору мережива має важливе значення в досягненні бажаного результату. В ірландському мереживі багатьма майстринями сітка в’яжеться на площині. Незвичайне в’язання вимагає певних навичок.

Елементи ірландського в’язання використовуються у вигляді накладних прикрас, аплікацій на тканинних або трикотажних виробах.

Якщо вам набридло одноманітність вашого гардеробу, візьміть у руки гачок, нитки, опануйте навичками в’язання та створіть для себе унікальну і неповторну у своєму роді річ, яку з радістю одягнете на вечірку або на прогулянку з подругами.