У дитини висока температура — що робити?


Висока температура у дитини — це найпоширеніша скарга, з якою мами звертаються до педіатра. При виникненні такої ситуації в сім’ї часто виникає паніка, особливо якщо дитина зовсім маленький. Важливо знати правила зниження температури і навчитися розуміти, коли необхідно екстрене втручання медиків.

У перші кілька днів життя температура тіла немовляти може бути трохи підвищеною (37,0-37,4 С в пахвовій западині). До року вона встановлюється в межах норми: 36,0-37,0 градусів С (частіше 36,6 градусів С).

Підвищена температура тіла (лихоманка) — загальна захисна реакція організму у відповідь на захворювання або пошкодження. У сучасній медицині розрізняють лихоманку, обумовлену інфекційними захворюваннями та неінфекційними причинами (ураження центральної нервової системи, неврози, психічні розлади, гормональні захворювання, опіки, травми, алергічні захворювання тощо).

Найбільш часто зустрічається інфекційна лихоманка. Вона розвивається у відповідь на дію пірогенів (від грец. Pyros — вогонь, pyretos — жар) — речовин, що підвищують температуру тіла. Пірогени підрозділяються на екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні). Бактерії, потрапляючи в організм, активно розмножуються і в процесі їх життєдіяльності виділяються різні токсичні речовини. Деякі з них, є зовнішніми пірогенами (надійшли в організм ззовні), здатні підвищувати температуру тіла людини. Внутрішні пірогени синтезуються безпосередньо самим організмом людини (лейкоцитами — клітинами крові, клітинами печінки) у відповідь на впровадження чужорідних агентів (бактерій і т.п.).

У головному мозку поряд з центрами слиновиділення, дихальним і т.п. знаходиться центр терморегуляції, «налаштований» на постійну температуру внутрішніх органів. Під час хвороби, під впливом внутрішніх і зовнішніх пирогенов, терморегуляція «перемикається» на новий, більш високий температурний рівень.

Висока температура при інфекційних захворюваннях є захисною реакцією організму. На її тлі синтезуються інтерферони, антитіла, стимулюється здатність лейкоцитів поглинати і знищувати чужорідні клітини, активізуються захисні властивості печінки. При більшості інфекцій максимум температури встановлюється в межах 39,0-39,5 С. ​​За рахунок високої температури мікроорганізми знижують темпи свого розмноження, втрачають здатність викликати захворювання.

Як правильно вимірювати температуру?

Бажано, щоб малюк мав свій особистий градусник. Перед кожним застосуванням не забувайте протирати його спиртом або теплою водою з милом.
Щоб дізнатися, які показники є нормою для вашого малюка, виміряйте у нього температуру, коли він здоровий і спокійний. Бажано виміряти її пахвою і в прямій кишці. Зробіть це вранці, вдень і ввечері.

Якщо малюк захворів, вимірюйте температуру три рази на добу: вранці, вдень і ввечері. Кожен день приблизно в один і той же час протягом хвороби, особливо це важливо для дітей групи ризику. Результати вимірювань записуйте. За температурним щоденника лікар може судити про перебіг захворювання.
Чи не вимірюйте температуру під ковдрою (якщо новонародженого сильно укутати, його температура може сильно підвищитися). Чи не вимірюйте температуру, якщо малюк наляканий, плаче, зайво збуджений, дайте йому заспокоїтися.

У яких областях тіла можна вимірювати температуру?

Температуру можна вимірювати в пахвовій западині, в паховій складці і в прямій кишці, але не в роті. Виняток становить вимірювання температури за допомогою термометра-пустушки. Ректальна температура (виміряна в прямій кишці) приблизно на 0,5 градусів С вище оральної (вимірюваною в роті) і на градус вище пахвовій або паховій. У одного й того ж дитину цей розкид може бути досить великим. Наприклад: нормальна температура в пахвовій западині або паховій складці 36,6 градусів С; нормальна температура, виміряна в роті, 37,1 градусів С; нормальна температура, виміряна в прямій кишці, — 37,6 градусів С.

Температура трохи вище загальноприйнятої норми може бути індивідуальною особливістю малюка. Вечірні показники зазвичай вище ранкових на кілька сотих градуса. Температура може підвищуватися через перегрівання, емоційного збудження, підвищеної фізичної активності.

Вимірювати температуру в прямій кишці зручно лише маленьким діткам. П’яти- шестимісячний малюк спритно вивернеться і не дасть вам цього зробити. Крім того, такий спосіб може бути неприємним для дитини.

Для вимірювання ректальної температури найбільше підходить електронний термометр, який дозволяє зробити це дуже швидко: результат ви отримаєте всього за одну хвилину.

Отже, візьміть градусник (ртутний попередньо струсіть до позначки нижче 36 градусів С), змастіть його наконечник дитячим кремом. Покладіть малюка на спинку, підніміть його ніжки (як якщо б ви його підмивали), іншою рукою обережно введіть градусник в задній прохід приблизно на 2 см. Зафіксуйте градусник між двома пальцями (як сигарету), а іншими пальцями стисніть ягодички малюка.

В паху і в пахвовій западині температуру вимірюють скляним ртутним термометром. Результат ви отримаєте через 10 хвилин.

Струсіть градусник до позначки нижче 36,0 градусів С. Насухо протріть шкіру в складочках, оскільки волога охолоджує ртуть. Щоб виміряти температуру в паху, укладіть малюка на бочок. Якщо ви робите вимірювання пахвою, посадіть його на коліна або візьміть на руки і походіть з ним по кімнаті. Поставте градусник так, щоб наконечник цілком знаходився в шкірній складці, потім своєю рукою притисніть ручку (ніжку) малюка до тіла.

Яку температуру слід знижувати?

Якщо ваша дитина захворіла, і у нього підвищилася температура, обов’язково викличте лікаря, який поставить діагноз, призначить лікування і пояснить, як його проводити.

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), початково здоровим дітям не варто знижувати температуру, що не досягла 39,0-39,5 градусів С.

Виняток становлять діти групи ризику, у яких раніше були судоми на тлі підвищеної температури, діти перших двох місяців життя (у цьому віці все захворювання небезпечні своїм швидким розвитком і різким погіршенням загального стану), діти, які мають неврологічні захворювання, хронічні захворювання органів кровообігу, дихання , зі спадковими метаболічними захворюваннями. Таким малюкам вже при температурі 37,1 градусів С слід відразу ж дати жарознижуючі лікарські препарати.

До того ж, якщо у дитини на фоні температури, що не досягла 39,0 градусів С, погіршився стан, відзначається озноб, м’язові болі, блідість шкіри, то жарознижуючі препарати повинні бути прийняті негайно.

Крім того, лихоманка виснажує і виснажує можливості організму і може ускладнитися гіпертермічним синдромом (варіант лихоманки, при якому відзначається порушення функцій всіх органів і систем — судоми, втрата свідомості, порушення дихальної та серцевої діяльності тощо). Цей стан вимагає екстреного втручання медиків.

Як знижувати температуру?

1. Дитині слід забезпечити прохолоду. Зігрівати дитину з високою температурою за допомогою ковдр, теплого одягу, обігрівача, встановленого в кімнаті, — небезпечно. Ці заходи можуть привести до теплового удару, якщо температура підніметься до небезпечного рівня. Одягніть хворої дитини легко, щоб зайве тепло йшло безперешкодно і підтримуйте в приміщенні температуру 20-21 градус С (при необхідності можна скористатися кондиціонером або вентилятором, що не направляючи струмінь повітря на дитину).

2. Оскільки при високій температурі збільшується втрата рідини через шкіру, дитину необхідно рясно напувати. Дітям постарше треба якомога частіше пропонувати розбавлені фруктові соки і соковиті фрукти, воду. Немовлят слід частіше прикладати до грудей або давати їм воду. Заохочуйте часте пиття потроху (з чайної ложки), але не примушуйте дитини. Якщо дитина протягом кількох годин на добу відмовляється приймати рідину, повідомте про це лікаря.

3. Обтирання. Використовується як допоміжний засіб в комплексі з іншими заходами щодо зниження температури або у випадках відсутності жарознижуючих препаратів. Обтирання показано тільки тим дітям, у яких раніше не було судом, особливо на тлі підвищеної температури, чи ні неврологічних захворювань.

Для обтирання слід використовувати теплу воду, температура якої близька до температури тіла. Прохолодна або холодна вода або спирт (колись застосовувався для жарознижуючих обтирань) можуть викликати не зниження, а підвищення температури і спровокувати тремтіння, яка підказує «збитому з пантелику» організму, що треба не зменшити, а збільшити виділення тепла. Крім того, вдихати пари спирту шкідливо. Використання гарячої води також піднімає температуру тіла і, як і укутування, може викликати тепловий удар.

Перед початком процедури опустіть в миску або таз з водою три ганчірочки. Покладіть на ліжко або собі на коліна клейонку, поверх неї махровий рушник, а на нього — дитину. Роздягніть дитини і укрийте його простирадлом або пелюшкою. Вичавіть одну з ганчірок так, щоб з неї не капала вода, складіть її і покладіть дитині на лоб. При висиханні ганчірочки її слід намочити знову.

Візьміть другу ганчірочку і почніть обережно протирати шкіру дитини пересуваючись від периферії до центру. Особливу увагу приділіть стопах, гомілках, підколінних згинах, пахових складках, кистям, ліктьові згини, пахв, шиї, обличчя. Кров, приплив до поверхні шкіри при легкому терті, буде охолоджуватися за рахунок випаровування води з поверхні тіла. Продовжуйте обтирати дитину, міняючи ганчірочки в міру необхідності протягом як мінімум двадцяти-тридцяти хвилин (для пониження температури тіла потрібно саме стільки часу). Якщо в процесі обтирання вода в тазику охолоне, додайте туди трохи теплої води.

4. Можна заздалегідь заморозити воду в невеликих бульбашках і, попередньо обернувши їх пелюшкою, прикладати до областей, де знаходяться великі судини: пахові, пахвові області.

5. Використання жарознижуючих засобів.

Препаратами вибору при лихоманці у дітей є парацетамол та ібупрофен (торгові назви даних ліків можуть бути найрізноманітніші). ІБУПРОФЕН рекомендовано призначати в тих випадках, коли парацетамол протипоказаний або малоефективний. Відзначено більш тривале і виражене зниження температури після застосування ібупрофену, ніж після парацетамол.
Амідопірин, антипірин, фенацетин виключені зі списку жарознижуючих засобів через їх токсичності.

Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) заборонена для використання у дітей до 15 років.

Широке застосування метамізолу (анальгіну) як жарознижуючий не рекомендоване ВООЗ, тому він пригнічує кровотворення, здатний викликати серйозні алергічні реакції (анафілактичний шок). Можлива тривала втрата свідомості з пониженням температури до 35,0-34,5 градусів С. Призначення метамізол (анальгін) можливе виключно у випадках непереносимості препаратів вибору або при необхідності внутрішньом’язового введення, що повинно здійснюватися тільки лікарем.

При виборі форми ліки (рідкої мікстури, сиропу, жувальних таблеток, свічок) слід враховувати, що препарати в розчині або сиропі діють через 20-30 хвилин, в свічках — через 30-45 хвилин, але їх ефект більш тривалий. Свічками можна скористатися в ситуації, коли у дитини виникає блювота при прийомі рідини або він відмовляється пити ліки. Свічки краще використовувати після дефекації дитини, їх зручно вводити на ніч.

На ліки у вигляді солодких сиропів або жувальних таблеток може виникнути алергія через ароматизаторів та інших добавок. Самі активні речовини також можуть викликати алергічну реакцію, так що при перших прийомах треба бути особливо обережними.

Якщо ви даєте дитині ліки, особливо пов’язані з дозуванням по певним віком, слід уважно вивчити інструкцію, щоб не перевищити рекомендовану дозу. Треба враховувати, що доктор може змінити дозування для вашої дитини.

При почерговому застосуванні різних форм одного і того ж ліки (свічок, сиропів, жувальних таблеток) необхідно підсумувати всі отримані дитиною дози, щоб уникнути передозування. Повторне використання препарату можливе не раніше, ніж через 4-5 годин після першого прийому і тільки в разі підвищення температури до високих показників.

Ефективність того чи іншого жарознижуючий засіб індивідуальна і залежить від конкретної дитини.

Чого не слід робити, якщо у дитини підвищилася температура

  • Не змушуйте малюка лежати. По-справжньому хвора дитина сам буде знаходитися в своєму ліжечку. Якщо вашій дитині захочеться з неї вилізти, цілком можна дозволити йому займатися чимось спокійним. Намагайтеся не допускати надмірної активності: це може привести до підвищення температури.
  • Не ставте дитині клізму, якщо лікар спеціально не прописав її.
  • Не одягайте і не вкривайте дитини надто тепло.
  • Не кладіть на дитину мокрим рушником або мокрим простирадлом: це може перешкодити віддачі тепла через шкіру.

Коли необхідно повторно викликати лікаря до малюка?

  • Виміряна, температура в пахвовій западині — 39,0-39,5 градусів С, ректальна температура перевищила 40,0 градусів С.
  • У дитини вперше трапилися судоми (тіло напружене, очі закочуються, кінцівки смикаються).
  • Дитина невтішно плаче, скрикує від болю при дотику або переміщенні, стогне, не реагує на зовнішні подразники або його тіло обм’якло.
  • У дитини на шкірі з’явилися лілові плями.
  • Дитині важко дихати навіть після того, як ви прочистили йому носові ходи.
  • Шия дитини здається напруженою, і він не дає пригнути йому підборіддя до грудей.
  • Початок спека слід за перебуванням у зовнішнього джерела тепла: наприклад, на сонці в жаркий день або в салоні автомобіля в жарку погоду. Можливий тепловий удар, при якому потрібна негайна лікарська допомога.
  • Раптовий підйом температури стався у дитини з незначно підвищеною температурою, але занадто тепло одягненого або загорнутого в ковдри. Слід лікувати, як і тепловий удар.
  • Лікар велів вам негайно повідомити, якщо у дитини почнеться жар.
  • Вам здається, що у дитини щось серйозне, хоча ви і утрудняєтеся сказати, чому так вирішили.
  • У дитини загострилися хронічні захворювання (хвороби серця, нирок, неврологічне захворювання тощо).
  • Дитина зневоднений, що видно за такими ознаками, як: рідкісне сечовипускання, темно-жовтий колір сечі, мала кількість слини, сліз, запалі очі.
  • Поведінка дитини здається нетиповим: він незвично примхливий, апатичний або надмірно сонливий, не може заснути, чутливий до світла, плаче більше звичайного, відмовляється їсти, смикає себе за вуха.
  • У дитини протягом декількох днів трималася невисока температура, а потім раптом різко підвищилася, або у дитини з застудою, яка виникла кілька днів тому, раптом з’явився жар. Такий жар може вказувати на вторинну інфекцію, наприклад, отит або стрептококову ангіну.
  • Підвищена температура не знижується при прийомі ліків.
  • Температура 37,0-38,0 градусів С зберігається тривалий час (більше тижня).
  • Підвищена температура тримається більше доби без яких-небудь інших ознак хвороби.

У всіх перерахованих випадках необхідно зв’язатися з лікарем навіть серед ночі або звернутися в пункт «Швидкої допомоги».