Вплив щитовидної залози на затримку менструацій

Повноцінне життя жінці забезпечують кілька основних органів. На першому ж місці за значимістю знаходиться щитовидна залоза. Від того, чи здорова вона, залежить і загальний стан здоров’я жінки. Це її гормональний фон — те, без чого жінка просто не зможе нормально існувати. Цей найважливіший орган впливає на рівень працездатності, настрій, стан пам’яті, шкіри, на нігті і волосся, а також на жіночий цикл і в цілому на всю репродуктивну систему. Саме про те, який вплив щитовидної залози на затримку менструацій, і піде мова нижче.


Якщо жінка скаржиться на збої циклу, досвідчений лікар-гінеколог відразу ж направить її, в першу чергу, на обстеження до ендокринолога. Суть в тому, що гормони, що виробляються щитовидною залозою, відповідають за нормальну роботу репродуктивних органів у жіночому тілі. Якщо гормональний фон сприятливий, то і «жіночі» органи працюють збалансовано і чітко. Порушення його, в першу чергу, викликає затримку менструації. Це звичайно один з перших симптомів того, що є порушення в роботі залози (вона просто не справляється зі своєю роботою).

Дослідження лікарів довели, що від 35% до 80% жінок, які мають таке поширене захворювання щитовидної залози, як гіпотеріоз (недолік активності залози), мають серйозні порушення менструального циклу. Такі жінки часто спостерігають у себе гіпоменструальний синдром (коли менструації помітно послаблюються), а також інші різновиди цієї недуги. Гіпоменорея — це стан, при якому зменшується загальна кількість менструальних виділень (менше 25 мл.). Олігоменарея — це коли зменшується тривалості менструації до двох або навіть одного дня. Опсоменорея викликає запізнювання, затримку менструацій, характеризується збільшенням інтервалу між ними (7 — 9 тижнів). Спаніоменорея — це порушення, при якому менструація відбувається дуже рідко — від 2 до 5 разів на рік. Нерідко зустрічаються випадки, коли у жінки є не одна форма синдрому, а поєднання відразу декількох форм. Причому і причина первинного гипоменструального синдрому (коли менструація ослаблена з самого початку), і вторинного (коли такий стан виникає з часом) в більшості випадків полягає саме в хвороби щитовидної залози. Найнеприємніше, що практично в половині випадків гіпоменструальний синдром перетікає в аменорею — остаточне припинення менструацій.

Якщо ж сказати більш повно про вплив щитовидної залози на цикл жінки, то крім перерахованих вище порушень у неї можуть розвиватися й інші. Іноді для них характерне посилення обсягу стікав кров’ю і збільшення тривалості менструацій. Функціональне (надмірне) кровотеча при захворюваннях щитовидної залози зустрічається набагато рідше, ніж аменорея.

Наслідки дисфункції щитовидної залози (особливо гіпотиреоз) можуть призвести до того, що жіночий цикл починає носити ановуляціонний характер. Це відхилення в репродуктивній системі, при якому приходять менструації, але овуляції немає, тобто, немає і можливості запліднення. Так захворювання щитовидної залози можуть викликати безпліддя, що і стає все частіше сумним діагнозом сучасних жінок.

Незважаючи на можливі наслідки, будь-яке з цих порушень жіночого циклу цілком піддається лікуванню. Призначається прийом тиреоїдних гормонів, що дозволяє досягати хороших результатів і вести згодом повноцінне життя. Жінкам важливо пам’ятати, що менструальний цикл те саме своєрідним барометром стану щитовидної залози. Так що при будь-яких порушеннях потрібно негайно звернутися за консультацією не тільки до гінеколога, а й зазнати повного ендокринологічному обстеженню.