Розвиток діяльності, читання і розуміння

Здавалося б, навіщо дитині читати книги, якщо є комп’ютер, інтернет, телебачення? Дітей залучають висока швидкість передачі інформації, порушення нею усіляких кордонів. Моделі навчання сучасних школярів удосконалюються з кожним днем. Чи означає це, що читання книг відходить у минуле? Ні, ні і ні! Це стверджують і науковці, і педагоги, і лікарі.

Учені вже вивели математично раціональну теорію інтелекту, яка дозволяє в якійсь мірі управляти його розвитком. Бути розумним можна навчити. Але … математика інтелекту не «включається» без граматики фантазії. Людство за весь час свого існування не придумало кращого способу для розвитку уяви та інтелекту, ніж читання. Читання позитивно впливає на інтелектуальний і моральний розвиток, сприяє взаєморозумінню батьків і дітей. Цікаві, змістовні книги допомагають зрозуміти закони розвитку природи і суспільства, задовольняють пізнавальні інтереси, розвивають інтелект, формують естетичний і художній смак. Але батьки повинні розуміти, що розвиток діяльності, читання і розуміння відбувається поетапно, кожному віку відповідає свій рівень сприйняття друкованого тексту.


З чого починається любов до читання?

Первісне захоплення читанням закладається в сім’ї з першими дитячими книжками. Пізніше становлення юного читача відбувається під впливом вихователів, вчителів, бібліотекарів. У дитини, що росте в читаючої родині, ще до школи формуються і сама потреба в читанні, і перші його навички. Однак на цьому шляху його чекає багато перешкод і спокус.

Сучасним дітям доступні різні види культури — візуальна, електронна, книжкова. Проте кожна з них перенасичена зразками так званої масової, ерзац-культури — бойовик, трилер, еротикою і т.п. Дітей необхідно не тільки захистити від низькопробних «творінь», але і захопити корисним читанням, сприяючим духовно-моральному розвитку, що задає високі ідеали добра і краси, миру та злагоди.

Але як це зробити? Насамперед, поруч з дитиною мають бути розумні, авторитетні дорослі, які можуть направляти його читацький і пізнавальний інтерес. У такій ролі в різний час або одночасно виступають батьки, педагоги, бібліотекарі.

Дошкільнята

У них потреба в читанні починає формуватися задовго до вступу в I клас. Вирішальну роль у процесі розвитку діяльності читання відіграють сім’я і дитячий садок. Дитина знаходиться на підготовчому етапі читацької діяльності. Його першими книжками стають видання «для самих маленьких» — книжки-розкладачки, книжки-малятка. Це час пасивного читання: дитина сприймає книжку «на слух» і розглядає картинки. Від уміння батьків або вихователів виразно, емоційно прочитати малюкові казку залежить дуже багато. Тут потрібні багата інтонація, мінливий тембр голосу, певний ритм читання. Дорослі повинні відчути і не упустити той момент, коли у дитини не тільки з’являються навички розуміння тексту, а й виникає здатність отримувати задоволення від книги, чекати продовження читання.

Основними особливостями сприйняття для дітей дошкільного віку є:

— Здатність співпереживати, що дозволяє дитині давати моральну оцінку різним вчинкам персонажів, а потім і реальних людей;

— Підвищена емоційність і безпосередність сприйняття тексту, що впливає на розвиток уяви. Дошкільний вік найбільш сприятливий для розвитку фантазії, так як дитина дуже легко входить в уявні ситуації, запропоновані йому в книжці. У нього швидко виникають симпатії та антипатії по відношенню до «хорошим» і «поганим» героям;

— Підвищена допитливість, гострота сприйняття;

— Зосередження уваги на герої літературного твору, його вчинках. Дітям доступни простие, активні мотиви вчинків, вони словесно висловлюють ставлення до героям їх вражають яскравий, подібний мову, поетичність твори.

Молодший шкільний вік

Психологи називають цей період часом первісного нагромадження. Мислення молодших школярів по своїй конкретності та образності схоже з мисленням дошкільнят, але в той же час воно носить більш понятійний характер. Найважливішим етапом у житті дитини стає навчання. Першокласник приступає до самостійного читання, що характеризується активним розвитком діяльності читання і розуміння. Більшість дітей до кінця першого року навчання вже досить побіжно читають. Подальше активне освоєння культурного простору залежить від зусиль вчителів та бібліотекарів.

Серед особливостей цього віку слід виділити:

— Зосередженість на навчанні, індивідуальне визначення найбільш привабливих для себе творчих занять (малювання, конструювання, художня самодіяльність тощо);

— Збудливість, емоційність, що вимагають виходу у відкритому вираженні власних переживань, вражень;

— Яскрава уява, яке проявляється у дитини в бажанні жити життям літературних героїв, придумувати «продовження» полюбилася книги;

— «Ефект присутності» в житті літературних героїв;

— Не тільки розуміння зовнішніх зв’язків між явищами, фактами, але і проникнення в їх внутрішній зміст (з’являється бажання читати і перечитувати улюблені книги).

Підлітки

У підлітковому віці відбуваються подальше формування уявлень про природу, суспільство, людину, осягнення норм моралі, художніх цінностей. Розвиваються аналітичне мислення, пізнавальна та громадська активність. Підлітків починають хвилювати серйозні життєві проблеми.

Серед особливостей психологічного розвитку на даному етапі можна виділити:

— Активні пошуки

— Сфери прикладання задатків і здібностей (відвідування гуртків, студій, факультативів), поява нових захоплень;

— Активізацію процесу самовиховання, інтенсивну соціалізацію, входження в групи за інтересами;

— Потреба бачити себе не тільки в сьогоденні, але й у майбутньому, поява інтересу до майбутньої професії;

— Тендерну ідентифікацію — усвідомлення своєї приналежності до чоловічої або жіночої статі, входження у відповідні соціальні ролі.

— Навчальна діяльність поступово перестає бути всепоглинаючої, хоча деякий час і залишається основною.

Старші школярі

Старший шкільний вік, або проміжний між дитинством і дорослістю, завершальний етап первинної соціалізації. Закінчується навчання в середній школі, здійснюється вибір професії, людина готується до самостійного життя, отримує паспорт і права громадянства.

Вікові особливості психіки різноманітні і суперечливі:

— З’являється яскраво виражена потреба в звільненні від контролю й опіки

— Батьків і старших взагалі, відбувається переорієнтація спілкування: все більш важливими стають відношення не з дорослими, а з однолітками;

— Розвивається прагнення до самовираження, утвердження власної значущості; центрами тяжіння для молодої людини стають різні неформальні групи;

— Коло інтересів виходить за рамки навчання, успішність на цьому етапі далеко не завжди свідчить про успішне, гармонійному розвитку особистості;

— Формуються цінності і життєві плани; часто бажання досягти успіху в житті випереджає психологічну готовність до відповідальних рішень;

— Особливе місце в житті молодої людини займають сексуальні переживання.

Що стосується читання, то тут велике значення набувають мода, популярність того пли іншого твору. Молодого читача найчастіше хвилює не сама книга і її осмислення, а те, яке враження справить на оточуючих факт знайомства з нею.

Розвиток діяльності читання в юнацтві нерівномірно. Виділяються різні читацькі групи: за інтересами та уподобаннями, начитаності, рівню культури читання і т. Д. Наприклад, за рівнем культури читання фахівці виділили такі групи:

• малочітаемом або читають випадково (рівень самосвідомості зазвичай невисокий);

• читачі з односторонніми інтересами (найчастіше любителі пригодницького і детективного жанрів);

• читачі з різноманітними інтересами (читання пошукове і хаотичне);

• молоді люди, що відрізняються цілеспрямованістю читання, сформованим смаком, самостійністю у виборі книг;

• молодь, чий попит обмежений тільки навчальною літературою, читанням «за завданням».

Таким чином, кожен віковий період характеризується своїми особливостями розуміння дійсності, своїми вподобаннями. Залежно від них варіюються педагогічні завдання, а також форми і методи залучення дітей до читання.